Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу

Тарас Шевченко. Александр Македонський…

Т.Г.Шевченко. Александр Македонський виявляє довіру
своєму лікареві Філіппу. 1836. [С.-Петербург].
Папір, акварель, туш, перо. 25,9 × 35,7 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-890.

На звороті – етюди «Ноги».

Ліворуч унизу тушшю авторські дата і підпис: 1836. Шевченко.

Сюжет 1830 р. був рекомендований Академією мистецтв для конкурсу на золоту медаль [Сборник материалов для истории Императорской С.-Петербургской Академии художеств за сто лет ее существования / Изданный под редакциею П.Н. Петрова. – СПб., 1865. – Ч. 2. – С. 251 – 252]. Історичним джерелом при створенні Шевченком малюнка могла бути книжка Квінта Курція «История об Александре Македонском», видана в Росії в кількох перекладах.

На малюнку зображено хворого Александра Македонського, який, одержавши записку з повідомленням про намір лікаря Філіппа отруїти його, не повірив цьому і, передавши записку Філіппові, випив його ліки.

На звороті картону, на який до реставрації 1955 р. було наклеєно малюнок, містилась етикетка окантувальника з текстом: 10 et 12 Place Breda. Р. Hombert Fil. Doreur sur Bois. Cadres Dares et Noire et Or. Specialie Denc adrements. Paris [Площа Бреда 10 та 12. П. Гомберт-син. Золотар по дереву. Рами золочені та чорні із золотом. Окантувальник. Париж (франц.)]. Отже, так само, як інші, твір був у Парижі (див. коментар до «Смерті Лукреції») і сином В.А. Жуковського – Павлом Васильовичем – міг бути переданий російському художнику О.П. Боголюбову, котрий з 1873 р. жив у Парижі. У складі зібрання Боголюбова надійшов до заснованого ним 1885 р. у Саратові Радищевського музею.

Вперше малюнок згадано 1886 р. [Указатель Радищевского музея в Саратове. – Саратов, 1886. – С. 100. – № 25] з помилковою назвою «Смерть Сократа». Починаючи з 1911 р. його зміст пов’язується з епізодом із життя Александра Македонського [Пам’яти Тараса Шевченка. – Умань, 1911. – С. 24].

Вперше прокоментовано 1932 р. О.П. Новицьким [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С. 20. – № 175-а].

Вперше репродуковано 1937 р. [Малярство і скульптура. – 1937. – № 3.–С.2]

Місця зберігання: з 1940 – Центральний музей Т.Г. Шевченка (Київ); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставки:

1939. Київ. Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві: Каталог-путівник. – К., 1941. – С. 18. – № 85];

1964. Київ – Москва. Ювілейна Шевченківська виставка [Юбилейная художественная выставка, посвященная 150-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко: Каталог. – Киев, 1964. – С. 5];

1968. Прага. Шевченківська виставка [Taras Ševčenko: Výstava o životĕ a díle. – [Прага, 1968]. – № 1/1].

І.М. Вериківська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 28 – 29 (зображення), с. 361 (примітки).

Додаткові фото

Ноги. Етюди