Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Козацький бенкет

Тарас Шевченко. Козацький бенкет

Т.Г.Шевченко. Козацький бенкет. 1838, 25 грудня. [С.-Петербург].
Папір, олівець. 23,3 × 34 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-902.

На звороті – начерк «Кінь».

Праворуч унизу олівцем авторські дата і підпис: 1838 // декабря 25. // Шевченко.

Зміст рисунка, найвірогідніше, відтворює бенкет у Суботові, влаштований 1647 р. генеральним писарем Зіновієм Хмельницьким з нагоди хрестин у його родині, на які за хрещеного батька був запрошений наказний гетьман Іван Барабаш. Метою Хмельницького було здобути у Барабаша рескрипт польського короля. Про цей бенкет розповідає дума «Хмельницький і Барабаш», опублікована І.І. Срезневським 1834 р., «История Русов или Малой России» (тоді поширювалася в рукописних списках), поема Є.П. Гребінки «Богдан», уривки якої почали друкуватися з 1839 р. в часописі «Современник». Розгорнуто описану в цих джерелах історичну подію у ремінісценції Шевченка вирішено як словесний двобій двох головних персонажів на гамірному бенкеті.

1) в 1647 р. Б.Хмельницький був чигиринським сотником; 2), такої посади як «наказний гетьман» в тому році не існувало; 3). жоден з двох головних персонажів не є Хмельницьким: іконографія Хмельницького була добре відома Шевченкові (наприклад, у правому верхньому куті акварелі «Марія» можна легко пізнати закомпонований в овал портрет саме Б.Хмельницького). Висновок: малюнок не можна пов’язати з якимось певним історичним епізодом.

Існує також інше трактування змісту рисунка, за яким у ньому зображено прийом Б. Хмельницьким у Переяславі польського посольства на чолі з Адамом Киселем у лютому 1649 р. [Раєвський С.Є. Невідомі історичні малюнки Т.Г.Шевченка // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 3. – С. 14]

Як олівцевий ескіз рисунок уперше згадано разом із малюнком «Смерть Богдана Хмельницького» у 1865 р. із назвою «Козацький бенкет» («Gody kozacki») [«Wiersze oratorium» Bohdana Zaleskiego. – Paris, 1865. – С. 226].

З 1940 р. згадується з назвами: «Козацьке весілля» [Картини роботи Т.Г. Шевченка // Літературна газета. – 1940. – 28 січня]; «Сцена з козацького життя» [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві: Каталог-путівник. – К., 1941. – С. 24. – № 118]; «Богдан Хмельницький в таборі Потоцького» [Історія українського мистецтва: У 6 т. – К., 1967. – Т. 4, кн. 1. – С. 181].

Місця зберігання: власність К. Свідзінського; з 1855 – Богдана Залеського; з 1886 – його сина Дениса Залеського; з 1930 – збірка Оссолінських у Львові; з 1939 – Львівський філіал Бібліотеки АН УРСР; з 1940 – Центральний музей Т.Г. Шевченка (Київ); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставки:

1939. Київ. Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві: Каталог-путівник. – С. 24. – № 118];

1964. Київ – Москва. Ювілейна Шевченківська виставка [Юбилейная художественная выставка, посвященная 150-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко: Каталог. – Киев, 1964. – С. 6];

1984. Київ. Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження [Шевченко-художник: Каталог виставки. – К., 1986. – С. 8].

І.М. Вериківська

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 1, № 15 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 368 (примітки).

Додаткові фото

Кінь. Начерк