Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Малярство / Автопортрети / Автопортрет 1840 р.

Автопортрети

Автопортрет 1840 р.

Т.Г.Шевченко. Автопортрет. [1840, січень – лютий. С.-Петербург].
Полотно, олія. 43 × 35 см (овал).
Національний музей Тараса Шевченка, № ж-104.

Обставини створення Шевченком цього твору описані у спогадах Ф.П. Пономарьова:

«Наприкінці 1830-х і на початку 1840-х років ми майже не розлучалися. Він жив на Острові, на 5-й лінії, будинок Аренста, а я в Академії мистецтв, де мав майстерню […] Ця майстерня являла собою одну кімнату з антресолями. На цих антресолях мій бідолашний Тарас перебував під час тяжкої своєї хвороби […] Саме тоді він намалював олійними фарбами автопортрет (рисунок з нього виконаний К.О. Брожем на дереві й гравірований академіком Л.А. Сєряковим)» [Русская старина. – 1880. – Кн. 3. – С. 589 – 590; Пономарьов Ф.П. Тарас Григорович Шевченко // Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – С. 67].

Згадана гравюра вміщена у тій же книжці «Русской старины», де публікувалися цитовані спогади Пономарьова. Зображення супроводжувалося підписом: «Тарас Шевченко в 1840 р.». Гравюру Л.А. Сєрякова було вміщено також у виданому на вшанування його пам’яті альбомі [Серяков А.А. Русские деятели в портретах. – СПб., 1886]. У поясненні видавця альбому та редактора «Русской старины» М.І. Семевського зазначено: «Доданий портрет Т.Г. Шевченка є точним знімком з оригіналу, поясного живописного портрета, намальованого самим Шевченком у 1840 році, що є власністю редакції “Русской старины”» [Там само. – С. 175].

Шевченко перебував у Пономарьова з другої половини листопада 1839 р. і полишив його помешкання не пізніше 5 березня 1840 р. Враховуючи хворобу, є підстави датувати автопортрет січнем – лютим 1840 р. [Жур П. З біографії Шевченка 1831 – 1845 рр. // Збірник праць дванадцятої наукової шевченківської конференції. – К., 1964. – С. 151 – 153] Також встановлено, що «у зв’язку з реформою Академії мистецтв протягом лютого 1840 року всі учні, які жили в академічному будинку (в тім числі й Пономарьов), були відселені з нього» [Жур П. Шевченківський Петербург. – К., 1972. – С 85 – 89]

Довгий час існувало кілька версій щодо часу виконання автопортрета: зима 1840 – 1841 рр. [Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1961. – Т. 7, кн. 1. – С 15. – № 28]; не раніше 21 вересня 1840 р. [Паламарчук Т.П. Про деякі наукові атрибуції та датування малярських творів Т.Г. Шевченка // Питання шевченкознавства. – К., 1978. – С. 71 – 74]; 1843 р. [Гаско М. У колі Шевченкових та Гоголевих друзів. – К., 1980. – С. 237 – 243]

Місця зберігання: власність редакції видання «Русская старина»; згодом – О.П. Бахрушина, за його заповітом з 1905 – Державний історичний музей (Москва); з 1930 – Інститут Тараса Шевченка Наркомосу УРСР; з 1932 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1940 – Центральний музей Т.Г. Шевченка (Київ); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставки:

1911. Москва. Училище живопису, скульптури та архітектури [Выставка памяти Т.Г. Шевченко// Киевская почта. – 1911. – 21 февраля];

1930. Харків. Інститут Тараса Шевченка Наркомосу УРСР [Панченко М. Шевченківська виставка 1930 року // Літературний архів. – 1930. – Кн. 1/2. – С. 129];

1939. Київ. Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві: Каталог-путівник. – К., 1941. – С 24. – № 112];

1951. Москва. Виставка образотворчого мистецтва УРСР [Выставка изобразительного искусства Украинской ССР. Живопись, скульптура, графика: Каталог. – Киев, 1951. – С. 104];

1964. Київ – Москва. Ювілейна Шевченківська виставка [Юбилейная художественная выставка, посвященная 150-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко: Каталог. – Киев, 1964. – С. 6];

1968. Прага. Шевченківська виставка [Taras Ševčenko: Výstava o životĕ a díle. – [Прага, 1968]. – № 8/1];

1979. Київ. Навіки разом [Выставка изобразительного искусства Украинской ССР, посвященная 325-летию воссоединения Украины с Россией, из музеев УССР и РСФСР. – Киев, 1979. – С. 19];

1984. Київ. Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження [Шевченко-художник: Каталог виставки. – К., 1986. – С. 6];

1985. Київ. Музей історії Києва. Шевченко-портретист (без каталогу).

І.М. Вериківська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 50 – 51 (зображення), с. 370 – 371 (примітки).

Попередній твір | Перелік | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 19568

Модифіковано : 22.11.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.