Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

20.05.1857 р. До М. М. Лазаревського

20 травня 1857 р. Новопетровсъке укріплення 20 мая.

Воистину воскрес! Мій друже єдиний!

Спасибі тобі, серце моє, за твоє письмо от 11 апреля. Мені полегшало, як прочитав я його. Я, дурний, думав, що ще в генварі моє діло кончене, а воно з 7 або 17 апреля тіль що начнеться. І та самая дурная думка мене так тяжко мучила і досі. Тепер, слава Богу, я повеселішав. А все-таки, за що не возьмуся, із рук випадає. Серце якось лихорадочно б'ється. Ох, якби-то його швидше успокоїли!

Ти пишеш, що був дома. Як я тобі завидую, мій друже єдиний! Там і про мене згадували. Спасибі їм, землякам моїм рідним, що не забувають кобзаря свого старого, безталанного.

Ти пишеш, що чув, що і в столиці єсть добрі душі, що хотять помагать мені на дорогу. Спасибі їм, добрим душам! Це чи не буде той самий А. Маркович с товарищами, про которого я тобі писав?

Ще ти питаєш, чи багато мені треба буде грошей на дорогу? Я і сам не знаю. І не знаю ще, як я і поїду. Чи на Оренбург, чи Волгою до Нижнього і на Москву, чи на Чорноморію? Яким би шляхом не поїхав, то я думаю, що не обійдуся менше як 200 рублями. Треба буде одежі. Бо з мене як знімуть казенну, то я остануся, як той турецький святий, буквально голий. Получишь ты на свое имя от Б. Залецкого из Минской губернии 50 рублей, то і ті пришпили до своїх та й пришли по прежнему адресу с передачею. Я, може, не дождуся твоїх грошей, а позичу у Ираклия Александровича, то ти вже так і посилай на його ім'я. А якщо не буде од царя нічого, то не посилай і грошей. Нащо вони тойді мені? Як перепишуть «Матроса», то передай його Кулішеві та попроси його од мене, нехай він його прочитає гарненько та де що побачить, нехай і поправить, а за «Записки о Южной Руси» подякуй його ще раз од мене. Не тепер, а коли-небудь іноді я думаю удрать критику на сию воистинно драгоценную книгу. Але то ще тілько думаю, а там Бог його знає, як воно буде. Попроси Семена, нехай він коли-небудь розкаже вам, як замиравши Явдоха була на тім світі і що вона там бачила. У Куліша записане тілько пекло, а Раю нема, опріч тих двох діточок, що перед Матір-Божою золоті клубочки держать, а вона панчішечку плете.

Вибачай мені, друже мій єдиний, що пишу тобі так нашвидку. Ніколи. Сегодня почта одходить. Цілую тебе, Семена і всіх добрих земляків моїх. Не покидайте, брати мої, старого, безталанного Кобзаря Дармограя.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 155).

Рік написання уточнюється за позначкою М. М. Лазаревського, який дописав до авторської дати «29 мая» – «1857. Новопетровское».

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 3. – С. 8 – 9) за автографом, без дати.

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 409 – 410.

Відповідь на лист М. М. Лазаревського від 11 квітня 1857 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 80 – 81].

Я, дурний, думав, що ще в генварі моє діло кончене… а воно з 7 або 17 апреля тіль що начнеться. – Шевченко покладав надії на лист М. М. Лазаревського від 17 січня 1857 р., де повідомлялося:

«…о увольнении его [Дармограя. – Ред.] в отставку уже последовало разрешение царя и сообщено об этом военному министру для исполнения; но відтіля чутки ще нема» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 78].

Тут М. М. Лазаревський випередив події, які відбудуться лише в травні 1857 р.

Ти пишеш, що був дома… Там і про мене згадували. – М. М. Лазаревський їздив до матері в с. Гирявку (Гирівку) Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині – село Шевченкове Конотопського району Сумської області), після чого написав поетові в згаданому листі:

«Я воротился уже давно из Малороссии… И там, где я недавно был, сильно радуются привезенному туда мною известию и обещали мне помочь в добром деле» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 80].

Получишь ты на свое имя от Б. Залецкого из Минской губернии 50 рублей… – Див. лист до Бр. Залеського від 8 – 20 травня 1857 р. та примітку до нього.

Ираклий Александрович – І. О. Усков.

Як перепишуть «Матроса»… – Першу частину повісті «Старая погудка на новый лад» (первісну назву «Матроз» автор викреслив) Шевченко надіслав М. М. Лазаревському з листом від 5 листопада 1856 р., а другу, закінчену до 22 квітня 1857 р. (розділи VI – X), з листом від 8 грудня 1856 р.; 11 квітня М. М. Лазаревський повідомляв, що «2-го отдела твоего “Матроза” еще не успели переписать, но на днях окончится он» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 80].

а за «Записки о Южной Руси» подякуй його ще раз од мене. Не тепер, а коли-небудь іноді я думаю удрать критику на сию воистинно драгоценную книгу. – Шевченко вже неодноразово висловлював своє захоплення цим виданням П. О. Куліша, зокрема в листах від 22 квітня 1857 р. до Я. Г. Кухаренка, А. М. Маркевича та М. М. Лазаревського. Намір написати рецензію здійснений не був.

Попроси Семена, нехай він коли-небудь розкаже вам, як замиравши Явдоха була на тім світі і що вона там бачила. – Шевченко, як випливає з цього листа, чув від С. С. Гулака-Артемовського варіант оповідання про мандрівку Явдохи на той світ, опублікований П. О. Кулішем у «Записках о Южной Руси» [СПб., 1856. – Т. 1. – С. 303 – 311].

В. Л. Смілянська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 130 – 131 (текст), с. 406 – 407 (примітки).