Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Записи народної творчості / 23. «Ой хвалився Бондаренко…»

Записи народної творчості

23. «Ой хвалився Бондаренко…»

Ой хвалився Бондаренко,

Що в нас добре жити –

Ой ходімо, пани-брати,

Жидів-ляхів бити.

Ой веліла мені мати

Ляхів-жидів убивати;

Ой збирайтесь, козаченьки,

У Бишів гуляти.

Будем пити і гуляти,

Жидів-ляхів грабувати,

На смерть убивати.

Ой п’є, ой п’є Бондаренко,

Ой п’є та гуляє,

Та до себе козаченьків

Охочих збирає.

Ой дочувся пан Потоцький,

Що Бондар гуляє,

Та до себе пан Потоцький

Козаків збирає.

Ой ходімо, козаченьки, ходім погуляти,

В славне місто до Бишева Бондаря шукати.

Приїхали до Бишева да й стали питати –

А де ж то нам Бондар[енка] у місті шукати?

Ой приходить пан Потоцький да його шукає,

Найшов його малого хлопця да й хлопця питає:

Ой де ж то твій Бондаренко, ой де спочиває?

Нема дома, десь на балі ще п’є да гуляє.

Збирайтеся, козаченьки, ще хлопця питати,

Чи положивсь Бон[даренко] на постелі спати.

Ой нум же ми, козаченьки, оружіє брати.

Ой спить, ой спить Бонд[аренко] на постелі в хаті.

Ой забрали орудію, вернулись до хати,

Ой вже стали Бонд[аренка] да стали в’язати.

Ой зв’язали Б[ондаренка], вивели на місто –

Оце тобі, Б[ондаренку], за твоє подійство.

Ой вивели Б[ондаренка] на високу могилу –

Тепер дивись, Б[ондаренку], на всю Україну.

Ой привели Б[ондаренка] в Соснів міст до броду –

Скидай, скидай, Б[ондаренку], лядське руж’є в воду.

Ой привели Б[ондаренка] в Соснівку до криниці –

Скидай, скидай, Б[ондаренку], лядські лядовниці.

Ой вивели Б[ондаренка] да й стали стреляти,

А приїхав пан Браницький, не звелів стреляти,

Велів йому, молодому, головоньку зняти.

Ой тепер же, моя мати, було [б] научати,

Те[пе]р будеш, моя мати, свій вік проклинати.

От Грицька Демиденка.


Примітки

Джерело тексту:

– запис в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 44 зв., 44, 43, 42 зв., 42]. Рядки 1–19 записані рукою Шевченка, подальші – невідомою рукою.

Подається за цим записом.

Запис не датований, лише зазначено: «От Грицька Демиденка».

Датується на підставі датування сусідніх записів в альбомі, орієнтовно: червень – липень 1846 р.

Рядки 1–4 з неточностями вперше надруковано в статті Я. Забіли «Автографи і нові твори Т. Г. Шевченка, знайдені в архіві департаменту поліції» [Україна.– 1907. – Т. 3. – № 7/8. – С. 6].

З пропуском рядків 3–11 та з окремими неточностями пісню надруковано у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 432–433].

Вперше повністю надруковано у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 266–267.

Варіанти пісні опубліковані у виданні: Історичні пісні. – С. 525–528.

Лядовниця – ладівниця, патронташ.

Демиденко Григорій Гаврилович (1782–1853) – селянин села Фастівець [див.: Жур П. Дума про Огонь. – К., 1985. – С. 194].

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2177

Модифіковано : 9.05.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.