28. «Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха…»
Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
Пливе щука з Кременчука, луска на ней сяє,
Хто не знає закохання, той щастя не знає;
Пливе щука з Кременчука, підстрелена з лука,
А вже ж мені, серце моє, з тобою розлука.
Тече річка невеличка, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
Тече річка невеличка, схочу – перескочу,
Оддай мене, моя мати, за кого я схочу;
Тече річка невеличка, кінь не хоче пити,
Приступило до дівчини, не хоче любити.
Як не хочеш, дівчинонько, мні вірною бути,
То дай мені того зілля, щоб тебе забути.
Єсть у мене таке зілля близько перелазу,
Як дам тобі напитися, забудеш одразу.
Буду пити, буду пити, капельки не впущу,
Тогді я тебе забуду, як очі заплющу.
3 окт[ября] 1846 г.
Каменец-Подольский. П. Чуйкевич.
Примітки
Джерело тексту:
– запис рукою П. О. Чуйкевича в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 7 зв. – 8]
Подається за цим записом.
Дата запису: «3 окт [ября] 1846 г. Каменец-Подольский. П. Чуйкевич».
Датується: 3 жовтня 1846 р., Кам’янець-Подільський.
Рядки 1–2 вперше надруковано в статті Я. Забіли «Автографи і нові твори Т. Г. Шевченка, знайдені в архіві департаменту поліції» [Україна. – 1907. – Т. 3. – № 7/8. – С. 13].
Вперше надруковано повністю у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 478].
Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 269.
Короткий варіант (6 рядків) пісні «Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха…» є у виданні: Труды этнографическо-статистической экспедиции… собранные П. П. Чубинским. – Т. 5. – С. 13. – № 35.
Чуйкевич Петро Омелянович (1818–1875) – учитель Кам’янець-Подільської гімназії, збирач народних пісень, друг П. Куліша, М. Костомарова, О. Бодянського, знайомий Шевченка з 1843 р. У Кам’янці-Подільському Шевченко перебував у першій половині жовтня 1846 р., коли за дорученням Київської археографічної комісії обстежував історичні пам’ятки Поділля.
Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)