34. «Ой у саду, саду…»

Ой у саду, саду

Ходила кокошка,

Чорнявая, білявая

Дзюбатая трошки.

Хоча ж я дзюбата,

Таки ж бо я пишна,

Якби мене, серце, любив,

Я б за тебе пішла.

Я б за тебе пішла,

Я б тебе любила,

То б я тобі щосуботи

Кучерики змила.

Ой ізмила б я, змила,

Та ще й розчесала,

Ой я б тебе, моє серце,

Ще й поцілувала.

У Почаєві

1846 ок[тября] 20.

Примітки

Джерела тексту:

– запис Шевченка в альбомі 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 31–30 зв.];

Дата в альбомі Шевченка 1846–1850 рр.: «У Почаєві 1846 ок [тября] 20».

Рядки 1–4 запису в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. вперше надруковано в статті Я. Забіли «Автографи і нові твори Т. Г. Шевченка, знайдені в архіві департаменту поліції» [Україна. – 1907. – Т. 3. – № 7/8. – С. 11].

Як оригінальний твір Шевченка цей запис вперше введено помилково до видання: Кобзар Тараса Шевченка. – Львів, 1896. – Т. 2. – С. 57.

Як запис народної пісні вперше надруковано у виданні: Шевченко Т. Твори. Кобзар / Виданий під редакцією Івана Франка. – Львів, 1908. – Т. 2. – С. 244.

Шевченко записав у Почаєві волинський варіант пісні. Відомі також галицький (див.: Головацький Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. – М., 1878. – Кн. 2. – С. 209) і буковинський (записаний в селі Іспас Чернівецької області в 50–60-ті роки XX ст.) варіанти.

Почаїв – містечко Кременецького повіту Волинської губернії. Тепер селище міського типу Кременецького району Тернопільської області. У Почаєві Шевченко перебував у другій половині жовтня 1846 р., коли за дорученням Київської археографічної комісії обстежував і описував історичні й архітектурні пам’ятки Поділля.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)