Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

48. «Зажурився бідний сірома –…»

Зажурився бідний сірома –

Отець-ненька помирає,

Та побила лихая година,

Та побила й не одна.

«Ой запряжу я воли

У всі чотири вози,

Піду на Дін риби брать!»

За ним соцький, ще й отаман,

Хотять у некрути взять…

Ой летіло три голубоньки,

А летячи ще й гудуть:

Пораділи вражі воріженьки,

Що сірому ведуть.

«Розливайся, ти сухий Лимане,

Кругом вода обтекла:

Гей, не радійте, вражі воріженьки,

Вже сірома й утекла, –

Ой утекла бідна сірома,

Та все одно думала:

Як піду я у чужу країну –

Коновоєм приженуть;

Як вернуся я, козак, додому,

То в солдати оддадуть…

Якби мені отець, рідна ненька,

То б порадили мене;

Якби мені ще й вірна дружина,

Щоб розважила мене!»

(Сквира й Жаботин).


Примітки

Джерело тексту:

– збірник «Чумацкие народные песни». – С. 85.

Подається за цим виданням.

Першодрук не датований.

Датується часом перебування Шевченка на Київщині, Волині та Поділлі, де він за дорученням Київської археографічної комісії обстежував історичні пам’ятки та збирав народну творчість, орієнтовно: осінь 1846 р.

Належність запису Шевченкові засвідчена в передмові І. Я. Рудченка до збірника «Чумацкие народные песни»:

«Вот главнейшие из материалов, послуживших для настоящего сборника:

А. Рукописные сборники:… 5. Т. Шевченка – в Сквирском у [езде] (Чумацкие народные песни. – С. VII)».

Посилання на Сквирський повіт у збірнику І. Я. Рудченка знаходимо під чотирма піснями: «Зажурився бідний сірома…», «А в городі в Самарі…», «Ой сидить пугач та на могилоньці…», «Чи я ж тобі не казала…».

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 275–276.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)