67. «Ой п’яна я, п’яна…»

Ой п’яна я, п’яна,

Та на порозі впала,

Ой одчини, друже,

Бо п’яна я дуже.

Та милий одчиняє,

Милої питає,

Де ти, мила, була,

Що й хату забула.

Та коли б ти муж добрий,

Та взяв батіг довгий,

Та взяв милу гнати

До самої хати.

Та возьми квартиночку,

Та збери родиночку,

Та дома упийся,

Та не волочися.

27 іюля. Зеленька.

Примітки

Джерело тексту:

– фотокопія автографа у журналі «Русский библиофил» [1914. – № 1. – С. 5] у статті П. Зайцева «Новое о Шевченке».

Подається за цією фотокопією.

Дата запису – «27 июля. Зеленька».

Датується: 27 липня 1859 р., Зеленьки.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 283–284.

Як зазначає П. Зайцев у статті «Новое о Шевченке», пісня «Ой п’яна я, п’яна…» записана, можливо, від селян Данила Сучка чи Ярошивицького.

Варіанти пісні опубліковані у виданні: Труды этнографическо-статистической экспедиции… собранные П. П. Чубинским. – Т. 5. – С. 638. – № 244; С. 1096. – № 253.

Зеленька – село Канівського повіту Київської губернії (тепер Миронівського району Київської області). У липні 1859 р. заарештованого Шевченка везли з Черкас до Києва через Зеленьки.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)