Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Анатомічний малюнок

Тарас Шевченко. Анатомічний малюнок

Т.Г.Шевченко. Анатомічний малюнок.
[1841 – 1842, зимові місяці. С.-Петербург]. Папір, акварель. 26,3 × 36,6 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-432.

На звороті – начерки ескізів на сюжет «Смерть Богдана Хмельницького».

Праворуч угорі ледве прочитується напис синім чорнилом: 572; олівцем позначено: № 192 (номер за каталогом Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського) та чорнилом: № 93; праворуч унизу обернено олівцем: 19 (номер за описом М.М. Лазаревського).

Малюнок препарованого трупа (кадавера) виконано на лекції з міології професора анатомії І.В. Буяльського. Шевченка 10 січня 1841 р. було зараховано до списку учнів, яким дозволено слухати курс анатомії [Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814 – 1861. – К., 1982. – С. 29 – 32. – № 65]. Проте того навчального року, який закінчився 26 червня 1841 р., професор прочитав лише коротку загальну анатомію та остеологію [РДІА, ф. 789, оп. 1, ч. II, № 2452, арк. 3]. Наступний курс (з 21 серпня 1841 р. до червня 1842 р.) складався з повного курсу анатомії, включаючи міологію [Там само, арк. 6, 11, 11 звор.]. Міологію на кадаверах звичайно вивчали в зимові місяці [Маргорин Е.М. Илья Буяльский. – Л., 1948. – С 85, 86, 88].

Датується зимовими місяцями 1841 – 1842 рр. на підставі вищенаведеного.

Вперше згадано 1900 р. з назвою «Тіло людини в анатомічному театрі» [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 176. – № 192].

Вперше репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким з назвою «Анатомія» [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С. 61. – № 439. – Табл. 55].

Місця зберігання: з квітня 1861 р. – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 – у А.О. Козачковського; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Коховського; з 1891 – у родині Коховських; не пізніше 1893 передано С.Д. Бразоль; з 1896 – власність В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставка: 1929. Чернігів. Шевченківська виставка [Карачевська А. Виставка Т. Шевченка: Провідник. – Чернігів, 1930. – С. 16. – № 3].

І.М. Вериківська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 270 – 271 (зображення), с. 438 – 439 (примітки).

Додаткові зображення