Дід. Етюд

Т.Г.Шевченко. Дід. Етюд до картини «Катерина». Рукав жіночої сорочки. Етюд до картини «Панна сотниківна». Інші начерки.
[1841, кінець – 1842. С.-Петербург]. Папір, олівець. 26 × 36,5 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-414.

На звороті – «Обжинки». «Пожежа». «Сліпа з дочкою». За мотивами поеми «Слепая». Ескізи. «Ілюстрації до книжки М.О. Полевого “Історія Суворова”». Ескізи та начерки.

Ліворуч угорі позначено чорним олівцем: 263 × 364; праворуч: № 172 (номер за каталогом Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського); чорним чорнилом: 544 та напис олівцем: 1 руб.

Посередині сторінки – етюд постаті діда-ложкаря до картини «Катерина»; ліворуч угорі – етюд рукава сорочки до картини «Панна сотниківна» (№ 252); праворуч угорі – начерки чоловічих постатей.

Датується 1841 – 1842 рр. за часом праці художника над картинами «Катерина», «Панна сотниківна», ескізами за мотивами поеми «Слепая» та ілюстраціями до книжки «Історія Суворова», що на звороті.

Зареєстровано Г.М. Честахівським у 1861 р. в описі малюнків Шевченка, що знаходилися в його академічній майстерні, під номером 97 з рисунками на зворотному боці аркуша з назвою «В гаремі» [Відділ рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, ф. 1, № 459].

До наукового обігу введено 1900 р. [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 174. – № 172]

Вперше репродуковано 1961 р. [Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1961. – Т. 7, кн. 2. – С. 29. – № 270]

Згадується з назвою «Нарис діда, що за цариною» 1914 р. [Новицький Ол. Тарас Шевченко як маляр. – Львів; Москва, 1914. – С. 75. – № 548]

Місця зберігання: з квітня 1861 р. – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 – у А.О. Козачковського; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Коховського; з 1891 – у родині Коховських; не пізніше 1893 передано С.Д. Бразоль; з 1898 – збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставка: 1929. Чернігів. Шевченківська виставка [Карачевська А. Виставка Т. Шевченка: Провідник. – Чернігів, 1930. – С 16. – № 5].

В.М. Яцюк

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 270 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 447 (примітки).