Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Малярство / Експедиція в Кара-Тау, 1851 р. / Циган

Експедиція в Кара-Тау, 1851 р.

Циган

Т.Г.Шевченко. Циган. Папір, сепія (24,3 × 17,9 см). [VII – VIII 1851]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 836.

М. Ф. Савичев, який бачив малюнок «Циган» у Шевченка 1852 р. в Новопетровському укріпленні, згадував:

«Другой рисунок тоже был сделан сепией: к стоящей на углу улицы живописной малороссийской хате-шинку двое солдат привели двух арестантов, скованных железами поодиночке и вместе один с другим. Один из солдат вошел в корчму, а другой, опершись на руку о верхний косяк наружной двери, стоял спиной к зрителю, в ожидании чарки водки от товарища. Он покосился на отдыхавших у стены арестантов. Это были – один великорус, другой цыган. На улице, в глубине дальнего плана, появилась группа странствующих цыган, представляющая из себя вакханалию: бубен, скрипка, скоморошная песня, неистово пляшущие женщины – все это было в разгаре. Арестант цыган, пораженный родными звуками свободы, рванулся и выставил голову за угол хаты; но с тем вместе он потянул за собой товарища, апатично преследовавшего в своей одежде паразитов. Загремели цепи, и потревоженный русский арестант злобно глядел на цыгана, а караульный солдат обратил на шум внимание, выразившееся в повороте головы. И все тут. Но как это сделано…» [Никита Савичев, Кратковременное знакомство с Тарасом Григорьевичем Шевченко, газ. «Казачий вестник», Новочеркасск, 1884, № 53 – 54].

Сепію виконано під час Кара-тауської експедиції. Тоді ж або зразу після повернення експедиції Шевченко виконав повторення малюнка. Це стверджується тим, що в жовтні 1851 р. Бр. Залеський надіслав малюнок «Циган» А. Венгржиновському в Одесу для продажу і дав в листі опис сюжету, який співпадає повністю з описом другого малюнка, що його бачив у Шевченка навесні 1852 р. Савичев [«Питання шевченкознавства», в. 1, К., 1958, стор. 118 – 120].

Венгржиновський продав малюнок і одержані за нього гроші надіслав Шевченкові, про що свідчить лист Шевченка до Бр. Залеського від 9.Х 1854 р.:

«Одесские события и на милого нашего Аркадия имели влияние, а в том числе и на меня, разумеется, косвенно; я впротчем еще и Цыгана не промотал, следовательно до нужды еще далеко, а он-то бедный, как видно, в порядочных тисках».

Прізвище власника, якому Венгржиновський продав малюнок, залишилося досі невідомим. Другий оригінальний малюнок безпосередньо від Шевченка потрапив до Лазаревських.

Під час Кара-тауської експедиції з одного з цих малюнків Бр. Залеський зробив копію, про що він згадує в листі до Шевченка від 2.VI 1859 р., в якому пише про малюнок «Тріо» та копію з нього: «Есть у меня еще подобная копия «Цыгана» [Киевская старина», 1897, кн. III, стор. 473 – 475].

Контурний ескіз малюнка «Циган» вкомпонований до сепії «Т. Г. Шевченко серед товаришів», що свідчить про одночасне виконання цих творів.

В літературі [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 69, № 476, VIII-а, та ін.] цей малюнок помилково віднесено до серії «Притча про блудного сина» і датовано 1856 – 1857 рр. С. Раєвський на підставі спогадів М. Савичева вважав, що це сепія «Циган» і що її виконано до 1852 р. [«До питання атрибуції і датування деяких сепій Т. Г. Шевченка», «Образотворче мистецтво», К., 1941, № 4, стор. 28 – 29]

В літературі малюнок відомий під назвами: «Под хатою два скованных между собою человека…» [«Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», т. II, Чернигов, 1900, стор. 184, № 306], «Полураздетый человек в островерхой шляпе возле украинской хаты в сруб» [«Искусство и художественная промышленность», 1900, № 3, стор. 65], «Два скованных человека» [«Каталог шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти», М., 1911, стор. 10, № 140], «Блудний син у кайданах» і «У кайданах» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 69, № 467, VIII-a, та репр. табл. 62], «Два скуті кайданами чоловіки» [Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, ч. 2, Чернігів, 1930, стор. 20, № 57], «На етапі» [М. Г. Бурачек, Великий народний художник, X., 1939, стор. 37 та ін.], «Привал на етапі» [С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 92].

Попередні місця збереження: власність В. М. Лазаревського, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 306, Чернігівський історичний музей, Інститут Тараса Шевченка, Харків – Київ, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків, Центральний державний музей Т. Г. Шевченка, Київ.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, № 57), 1939 р. – на Республіканській ювілейній шевченківській виставці, Київ (Каталог, № 251), 1951 р. – на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 105).

Г. П. Паламарчук

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1964 р., т. 9, № 14 (зображення), с. 13 – 14 (примітки).

Попередній твір | Перелік | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1353

Модифіковано : 22.11.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.