Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

18.02.1860 р. До В. Г. Шевченка

18 лютого 1860 р. С.-Петербург 18 лютого.

Напиши мені швиденько адрес жаботинського і керелівського пана – як його зовуть? І що воно таке? Та напиши, як зовуть синів брата Микити, брата Йосипа і сестри Ярини. Жінки і дівчата уже не панщинні, а про чоловіків, парубків і хлопців ще нічого не чуть, і за грунти теж.

Та напиши мені гарненько, як і що ти зробив з Трощинським. Якщо добре зроблено о грунті, то дбай дубовий, берестовий, ясеновий, кленовий і липовий ліс і пиши о грошах. Чи бачився ти з Семеренком і що він тобі сказав? Посилаю тобі нашвидку зроблений план хати. Поміркуй і роби, як сам добре знаєш. Мені тілько й треба, щоб робоча була дубова та круглий ґанок скляний на Дніпро.

Спитай у Харити, що вона скаже, щоб я знав, що мені думать і що робить? На се літо я не приїду до вас, роби, як сам здоров знаєш, а я тобі скажу спасибі.

Чи получив ти «Кобзаря» і письмо Трощинському? У Кр[иловської?] був; вона нездужа, і я її не бачив, а Маню за тебе тричі поцілував і один фунт добрих конфет оддав. Ще раз прошу тебе: спитай у Харити, що вона скаже, і напиши мені швиденько.

«Русская газета» прекращена. Послав я тобі «Современник» і «Народное чтение», – чи получив? Послав я тобі не надписаних п'ять книжок «Кобзаря». Може, тобі ще треба буде, то напиши, бо, може, його швидко й не стане: пани дуже кривляться на сліпого старця…

Ще раз благаю тебе, напиши, що скаже Харита. Оставайся здоров! Цілую тричі твою жінку і твого Йосипка, Ганнусю, Прісю, Андрія, Каленика і тебе, мій щирий брате і друже!

Ти б добре зробив, якби мені прислав ковбас, а то я захляв без цього добра.


Примітки

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1861. – № 6. – С. 12 – 13). Пропущений у першодруці рядок: «Чи получив ти “Кобзаря” і письмо Трощинському?» відновлюється за публікацією в журналі «Правда» (1875. – № 23. – С. 929 – 930).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 434 – 435.

Напиши мені швиденько адрес жаботинського і керелівського пана… – Йдеться про поміщика Фліорковського Валерія Еразмовича, відставного ротмістра, поляка за національністю, що володів Жаботином і придбав Кирилівку в її попереднього власника П. В. Енгельгардта.

Та напиши, як зовуть синів брата Микити, брата Йосипа і сестри Ярини. – У відповідь В. Г. Шевченко сповіщав:

«У брата Микити три сини: Сава 26, Петро 13 і Прокіп 6 літ; у брата Йосипа тож три сини: Трохим 17, Андрій 14 і Іван 5 літ; у сестри Ярини тож три: Лаврентій 23, Логин 17 і Іван 14 літ» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 147].

Ці відомості були потрібні в зв’язку з тим, що після опублікування в журналі «Народное чтение» (1860. – № 2) автобіографічного листа Шевченка передова російська громадськість, зокрема Товариство для допомоги нужденним літераторам і вченим, почали вживати заходів для звільнення родичів Шевченка з кріпацтва.

як і що ти зробив з Трощинським. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 1 лютого 1860 р. та примітку до нього.

Чи бачився ти з Семеренком і що він тобі сказав? – На неодноразові запитання Шевченка про те, як П. Ф. Симиренко поставився до виходу в світ «Кобзаря» 1860 р., В. Г. Шевченко сповістив:

«Платон Федорович як побачив “Кобзаря”, то дуже зрадів, а як глянув, що надруковано “коштом Платона Семеренка”, то так розсердивсь, що аж поблід. “Оце не по-нашому, каже, не по-нашому зробив. Нащо він це написав? Діло було просто між нами, навіть моя жінка не знала… нащо це мені здалось?..” Я й кажу: “Може, то значить дяка перед людьми за ту поміч, що ви йому зробили?” – “Покровительства його талант не требує: я дав гроші і одбираю книжками. Я хотів, щоб се діло було між нами; хіба треба всім знать, кому я гроші дам? Чом він мене не спитався? Не по-нашому зробив, не по-нашому!”» [Основа. – 1862. – № 6. – с. 12; Листи до Тараса Шевченка. – с. 147].

Посилаю тобі нашвидку зроблений план хати. – Зробити архітектурний проект хати Шевченкові допоміг його петербурзький знайомий, військовий архітектор, один із керівників української громади в Петербурзі Черненко Федір Іванович (1818 – 1876). Крім плану, Шевченко намалював також ескізи хати, в якій він мріяв оселитися в Україні. В. Г. Шевченкові було надіслано ще один, схематичний рисунок хати з власноручними написами Шевченка.

Харита – X. В. Довгополенко.

Чи получив ти «Кобзаря» і письмо Трощинському? – Див. лист до В. Г. Шевченка від середини лютого 1860 р. та примітку до нього.

У Кр[иловської?] був… Маню за тебе тричі поцілував… – Особи не встановлені; очевидно, петербурзькі знайомі дружини В. Г. Шевченка, яка була родом із Смоленщини й виховувалася в Петербурзі.

«Русская газета» прекращена. – Політичний, економічний і літературний тижневик, що виходив у Москві за редакцією С. Поля з кінця 1858 по кінець 1859 р. Одержав цензурне застереження за підтримку газети І. С. Аксакова «Парус». Був заборонений за вміщення матеріалів, де стверджувалося право дворянства «совещаться о своих нуждах и пользах» і звертатися в цих справах безпосередньо до царя [Скабичевский А. Очерки истории русской цензуры. – СПб., 1892. – С. 451, 455 – 458]. В. Г. Шевченка ця газета могла цікавити в зв’язку з тим, що вона приділяла багато уваги промисловості й торгівлі, регулярно вміщувала огляди діяльності акціонерних компаній, різноманітні цінники й таблиці вексельних курсів.

Послав я тобі «Современник» і «Народное чтение»… – Номери петербурзьких журналів, де було вміщено автобіографію Шевченка.

Цілую тричі твою жінку… – О. А. Шевченко.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 195 – 196 (текст), с. 489 – 491 (примітки).