Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

22.04.1860 р. До В. Г. Шевченка

22 квітня 1860 р. С.-Петербург 22 березня 1860.

Сьогодня я получив твої письма. Сьогодня у мене велике свято. Сього дня, 22 березня 1838 року, я глянув із неволі на світ Божий. Сьогодня ж ота придуркувата Харита зробила з мого великого свята такий дрібний будень, що я трохи, трохи не записався в ченці. Та дарма! Нехай собі погуляє до тієї весни (мені ні восени, ні навіть зимою до тебе приїхать не можна). А тим часом ти врозумляй її потроху, і жінку свою попроси, і сестер Катерину і Ярину. Скажи їй, що ми з тобою такі самі пани, як вона панна. Викупувать її на волю не треба, вона вже вольна, і всі жінки і дівчата в нашім краї уже не панщинні. Це я добре знаю.

Якщо ти добре поєднаєшся з Трощинським (і як Бог тобі поможе поєднать мене з Харитою), то купуй отой дом у Ржищеві та придбай мені лісу дубового на надвірню комору. То моя буде робоча. Дуже б, дуже добре було, якби нам укупі довелося вік свій докоротать.

Пану Флярковському нехай Микита скаже, щоб він тричі чмокнувся з своїм рідним батьком, з чортом. По 85 карб. нехай бере тепер чистими грішми з грунтами і полем, а потім (восени) возьме дулю.

Посліднього мого письма ти, мабуть, ще не получив. Я там писав, що і як робить з Трощинським. Як получиш, то напиши мені, що ти думаєш і що можна зробить. Послав я тобі 10 «Кобзарів» і дуже, дуже розумну книжечку для Прісі. Напиши, як получиш.

Каменецький мені сказав, що Григорович од потилиці до п'ят паскуда, та й білш нічого не сказав.

М[ихайло] М[атвійович] перемінив квартиру. Адресуй йому так: С. П[етер]бург. На Васильевском острові, в 5 линии, дом Воронина, против Академии художеств.

Чи не побачишся ти сам коли-небудь з батьком і з матер'ю Харити, порадься з ними та розтовчи ти їм, що я і ти не пани, а такі ж самі прості люде, що панам і в лакеї не годимось. Нехай вони, дурні, урозуміють сеє слово.

Чи получив ти сьогорічну другу книжку «Народного чтения»? Там єсть моє письмо до редактора. Воно вже перетлумачене і надрюковане в польських газетах. Прислухуйся, що пани і полупанки на се письмо казатимуть.

Може, літом заїде до тебе Куліш, то привітай його гарненько.

Поцілуй Васю за мене і скажи їй, що як буде добре учиться, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а якже ні, то привезу березової каші, а вона тут, скажи, дуже добре росте.

Сьогодня ж з почти принесли мені і твої ковбаси, та ота придуркувата Харита таке мені зробила свято, що я на їх тілько поглянув.

Напиши мені швидче, що і як ти сподієш з Трощинським?

Нехай Микита спитає, що той поганець Флярковський положить за десятину поля і за грунт.

А я вже Хариті і намисто, і дукач, і хрест купив. Дурень думкою багатіє, як то кажуть. А ти все-таки з очей її не спускай, може, ще що-небудь і буде.

Брат і щирий твій друг Т. Шевченко

Не спускай з очей і пана Змієвського.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 237). «Березнем» в авторській даті позначено квітень – відповідно до поширеного в першій половині XIX ст. вживання цього слова на означення четвертого місяця року (див.: Мовознавство. – 1967. – № 1. – С. 52). Писані в березні листи Шевченка датовано «мартом».

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 15 – 16) з пропуском нової адреси М. М. Лазаревського.

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 436 – 437.

Сьогодня я получив твої письма. – Очевидно, йдеться про лист В. Г. Шевченка від 15 березня 1860 р., згаданий у листі Шевченка від 28 березня 1860 р., та той його лист, уривок з якого М. К. Чалий навів у примітках до першодруку коментованого листа Шевченка [Основа. – 1862. – № 6. – с. 15].

Сьогодня у мене велике свято. Сього дня, 22 березня 1838 року, я глянув із неволі на світ Божий. – У цей день Шевченка викуплено з кріпацтва: 22 квітня 1838 р. датовано його відпускну [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – с. 13 – 14].

Сьогодня ж ота придуркувата Харита зробила з мого великого свята такий дрібний будень… – Довго зволікавши з відповіддю на численні й наполегливі запити Шевченка про те, як поставилася Харита до його пропозиції одружитися з ним, В. Г. Шевченко почав натякати на відмову дівчини, не розкриваючи, однак, справжньої причини її – надто великої вікової та інтелектуальної різниці між нею й Шевченком:

«За Хариту не вмію тобі розказать, бо в мене од жалю багато жовчі розлилось. Як я їй сказав, то вона питається: чи швидко ж вони приїдуть? – Я кажу: літом або восени. – Нехай же, каже, я піду пораджусь з батьком та матір’ю. – Може ти, кажу, не віриш, то я тебе викуплю, покіль він приїде? – Я, каже, ще не думаю заміж – погуляю. – А сестрі Катерині сказала: як викуплять, та й закріпостять на весь вік… не хочу, Бог з ними! – Отож маєш і віз і перевіз! Вона думає, що ми з тобою пани, а як пан, то вже й заклятий ворог мужикові – хоч ти й хрести гризи!.. От до чого кріпосне право людей-братів довело! Мені так здається, що її варт зовсім забуть. Не журись, мій голубе!» [Основа. – 1862. – № 6. – С. 15. Див. також: Листи до Тараса Шевченка. – С. 149].

і жінку свою попроси… – О. А. Шевченко.

і сестер Катерину і Ярину. – К. М. Шевченко, Я. Г. Бойко.

Трощинський – Д. А. Трощинський.

купуй отой дом у Ржищеві… – Див. примітку до листа до В. Г. Шевченка від 28 березня 1860 р.

Флярковський – В. Е. Фліорковський.

Микита – М. Г. Шевченко.

Посліднього мого письма ти, мабуть, ще не получив. – Лист від 28 березня 1860 р.

Послав я тобі… дуже розумну книжечку для Прісі. – Яку книжку Шевченко послав для дочки В. Г. Шевченка, не відомо.

Каменецький – Д. С. Каменецький.

Григорович – очевидно, хтось із місцевих жителів. В одному листі В. Г. Шевченка є згадка про нього: «…отой Гр[игорови]ч, що його жінка дуже любить стихи» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 143].

М[ихайло] М[атвійович] перемінив квартиру. – Сучасна адреса М. М. Лазаревського, в квартирі якого у будинку Вороніна, розташованому поблизу Академії мистецтв, Шевченко був прописаний з 22 квітня 1860 р., – 5-та лінія Васильєвського острова, № 4 [Жур П. Шевченківський Петербург. – С. 130].

Там єсть моє письмо до редактора. Воно вже перетлумачене і надрюковане в польських газетах. – Йдеться про «Письмо Т. Г. Шевченко к редактору «Народного чтения» [Народное чтение. – 1860. – № 2. – C. 229 – 236]. Про публікації цього листа в польських газетах відомостей немає. У перекладі польського поета Л. Совінського автобіографічний лист Шевченка вміщено у кн.: Leonard Sowiński. Taras Szewczenko. – Wilno, 1861.

Може, літом заїде до тебе Куліш, то привітай його гарненько. – П. О. Куліш мав намір за допомогою В. Г. Шевченка купити для себе будинок поблизу Корсуня.

Нехай Микита спитає, що той поганець Флярковський положить за десятину поля і за ґрунт. – Розпочинаючи за участю Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим клопотатися про звільнення з кріпацтва своїх родичів, Шевченко вважав це можливим лише за умови наділення їх землею.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 198 – 200 (текст), с. 495 – 496 (примітки).