Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

12.01.1860 р. До В. Г. Шевченка

12 січня 1860 р. С.-Петербург С.-Петербург. 12 генваря 1860 г.

Насилу я дождався твого письма; я вже думав, що ти, крий Боже! занедужав або принаймні на Бессарабію помандрував. За ковбаси і сало спасибі тобі, а як получу та покуштую, то ще раз скажу спасибі. Думаю, що вони такі самі будуть, як і ті, що ми з тобою колись під яблунею вкушали. Мені байдуже, що ми вже не ті стали, аби ковбаси не старілися, а з ними і ми помолодіємо. Коли б тілько нам отой хутір придбать та поєднать Хариту. Дуже, дуже я зрадів, що вона вподобалась Ярині. Чи Ярина ще й досі у тебе гостює? Як ще й досі, то нехай би вона нишком, по-своєму спитала Хариту, а ти б мені написав те слово, або сам спитай, що вона скаже?

Вольський мені пише, що Пекарі будуть Змі[єв]ського. Мені самому здається, що він моторненький панок; я з ним бачився в Черкасах. Нехай і буде добра надія, а з Понятовським тепер треба зробить; його вже прошено. Мені самому здається, що лучче взять на посесію, а тим часом роби, як тебе Бог навчить; якщо треба буде грошей, то пиши. На тім тижні вийде моя книга, то будуть і гроші. А дубового лісу все-таки треба купить заздалегідь, нехай собі сохне. Писав я позавчора про тебе до Семиренка; не знаю, що він тобі скаже. Як получиш мого «Кобзаря», то одвезеш їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають.

Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров. Поцілуй за мене сестру Ярину, Катерину, свою жінку і своїх діточок. Оставайся здоровий. Не забувай искреннего твого друга і брата Т. Шевченка.


Примітки

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 10-11).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 434.

Відповідь на невідомий лист В. Г. Шевченка.

Харита – X. В. Довгополенко.

Ярина – Я. Г. Бойко.

Вольський мені пише… – Цей лист В. Вольського до Шевченка не відомий. Лист В. Вольського (польською мовою) від 21 грудня 1859 р., що зберігається нині в архіві М. К. Чалого (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 92, № 74) й уперше опублікований у збірнику «Листи до Т. Г. Шевченка» (К., 1962. – с. 172), насправді адресований В. Г. Шевченкові [див.: Жур П. Третя зустріч. – C. 121]. В ньому є згадка про глибоку повагу до Шевченка та про намір написати йому «з наступною поштою».

що Пекарі будуть Змі[єв]ського. – Йдеться про поділ межиріцького маєтку Н. П. Парчевського за борги між кредиторами, одним з яких був поміщик Змієвський. Згодом він приєднався до клопотань Н. П. Парчевського перед жандармським управлінням захистити поміщиків від селянських заворушень у зв’язку з похованням Шевченка в Каневі [Билык И. Тревога над свежей могилой Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – 1886. – № 4. – С. 710].

а з Понятовським тепер треба зробить; його вже прошено. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 7 грудня 1859 р. та примітку до нього.

Писав я позавчора про тебе до Семиренка… – Див. лист до П. Ф. Симиренка від 3 січня 1860 р.

Як получиш мого «Кобзаря»… – Див. лист до В. Г. Шевченка від 7 грудня 1859 р. та примітку до нього.

Поцілуй… сестру… Катерину… – Йдеться про дружину брата Микити К. М. Шевченко.

свою жінку і своїх діточок. – Див. примітку до листа до В. Г. Шевченка від 20 серпня 1859 р.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 192 – 193 (текст), с. 485 – 486 (примітки).