Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

1.07.1860 р. До В. Г. Шевченка

1 липня 1860 р. С.-Петербург 1 июля.

Позавчора я послав тобі письмо, а сьогодні получив твоє. На чорта ти його адресував біс батька зна кому? Я вже його получив розпечатане.

Коли ти кажеш, що коло Канева добре буде, то бери десять десятин землі з умовою розплатить гроші в продолжение года в три срока і зараз же напиши мені, чи багато треба грошей для почину.

Обудоваться так, як кажеш, добре буде. Бувай здоровий, нехай тобі Бог помага на все добре!


Примітки

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 19 – 20). Помилково надруковані в «Основі» слова «для – батька зна кому?» виправляються на «біс батька зна кому?» за публікацією в журналі «Правда» (1875. – № 24. – С. 968).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 439.

Відповідь на лист В. Г. Шевченка від червня 1860 р., уривок з якого наведено в примітках М. К. Чалого до першодруку коментованого листа Шевченка [Основа. – 1862. – № 6. – с. 19; див. також: Листи до Тараса Шевченка. – С. 152].

Позавчора я послав тобі письмо… – Лист до В. Г. Шевченка від 29 червня 1860 р.

Коли ти кажеш, що коло Канева добре буде, то бери десять десятин землі… – Шевченко погоджується на пропозицію придбати земельну ділянку на Чернечій горі під Каневом, висловлену в згаданому листі В. Г. Шевченка:

«Вище по Дніпру од того місця, де ти сам вибрав, коло Пекарів, на правім же березі, між Каневом і Пекарями, на городських землях, на високій горі, єсть лісочок, граничить з Монастирищем; посеред того лісочка – поляна, далеченько од города; внизу кілька рибальських хаток; на тій горі дуже багато дичок – яблунь і груш: садочок завести можна. А любий староденний Дніпро буде здаваться тобі під ногами… Кринишна вода неподалеку…»

Зіткнувшися з небажанням місцевих поміщиків продати землю, В. Г. Шевченко вирішив придбати ділянку на Чернечій горі, яка належала не приватному власникові, а місту Каневу, і була розташована поблизу того місця в урочищі Мотовилівщина, яке облюбував сам Шевченко. У травні 1861 р. на Чернечій горі його було поховано.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 203 (текст), с. 501 (примітки).