Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

23.04.1860 р. До Є. П. Ковалевського

23 квітня 1860 р. С.-Петербург 23 апреля 1860.

Чтимый и глубокоуважаемый Егор Петрович!

Во имя всех святых и в особенности во имя великомученика Георгия, извините мне, что я не самолично поздравляю вас с днем вашего ангела. (Легче верблюду в игольное ухо пройти, нежели доброму художнику среди бела дня оставить свою рабочую).

По обычаю предков наших, воместо злата-серебра нетленного, посылаю вам тленное последнее дело рук моих и пребываю сердечно любящий вас

Т. Шевченко


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 139).

Вперше надруковано в журналі «Русская старина» (1884. – № 5. – с. 402).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 437, з помилкою в ініціалах адресата: «Е. Г. Ковалевскому» та в даті: «26 апреля».

Ковалевський Єгор Петрович (1811 – 1868) – російський письменник, дипломат і мандрівник, прогресивний громадський діяч. У 1840-х роках був причетний до гуртків петрашевців, восени 1859 р. разом із М. Г. Чернишевським, М. О. Некрасовим, І. С. Тургенєвим став ініціатором створення і першим головою Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим, одним із членів-засновників якого був і Шевченко.

извините мне, что я не самолично поздравляю вас… – Шевченко неодноразово бував на засіданнях Літературного фонду в квартирі Є. П. Ковалевського на Мойці біля Двірцевої площі, в лівому крилі будинку Головного штабу. Збереглися листи Є. П. Ковалевського до Шевченка від 10 листопада та 16 грудня 1860 р. в справі організації літературних читань [Листи до Тараса Шевченка. – С. 168, 175 – 176].

По обычаю предков наших… – Є. П. Ковалевський був родом із села Ярошівки на Харківщині й тепло згадував «небо й простори нашої голубої України» [Жур П. Шевченківський Петербург. – С. 147 – 149].

посылаю вам тленное последнее дело рук моих… – На іменини Є. П. Ковалевського Шевченко подарував йому один із своїх офортів або малюнків (який саме – не відомо).

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 200 (текст), с. 496 – 497 (примітки).