Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

2.01.1858 р. До А. І. Толстої

2 січня 1858 р. Нижній Новгород 2 генваря 1858.

Простите ли вы меня, моя святая заступница, за мое долгое молчание? Наверное простите, когда я вам расскажу причину этой грубой невежливости. 23 декабря получил я ваше драгоценное письмо, а 24-го приехал ко мне из Москвы гость. И кто бы вы думали был этот дорогой гость, который не дал мне написать вам ни одной строчки? Это был ни больше ни меньше как наш великий старец Михайло Семенович Щепкин. Каков старец? За четыреста верст приехал навестить давно не виданного друга. Вот это, что называется, друг. И я бесконечно счастлив, имея такого искреннего друга. Он гостил у меня по 30 декабря. Подарил нижегородцам три спектакля, привел их в трепетный восторг, а меня, меня вознес не на седьмое, а на семидесятое небо! Какая живая, свежая, поэтическая натура! Великий артист и великий человек! И, с гордостью говорю, самый нежный, самый искренний мой друг! Я бесконечно счастлив!

Проводив Михайла Семеновича, я долго не мог прийти в себя от этого переполненного счастия. И только сегодня, и то с горем пополам, мог взяться за перо, чтобы благодарить вас за драгоценное письмо ваше и написать вам о моем беспредельном счастии. Простите меня великодушно, моя святая заступница, что я вам пишу мало. Ей-богу, не могу. Поздравляю вас, графа Федора Петровича и милых детей ваших с Новым годом и желаю вам на всю жизнь такой радости, такого счастия, каким я теперь наслаждаюсь. Простите и не забывайте меня, искреннейшего и счастливейшего вашего благодарного друга Т. Шевченка.

Р. S. На днях явится к вам П. А. Овсянников, мой здешний добрый приятель и товарищ по квартире. Он вам сообщит все подробности о мне и о моем дорогом, незабвенном госте. Благодарю вас за адрес Осипова, сегодня и ему пишу и, разумеется, о М. С. Щепкине. Я теперь не в силах ни о чем больше ни писать, ни думать.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 223).

Вперше надруковано в журналі «Русская старина» (1877. – № 10. – С. 291 – 292).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 480.

Відповідь на лист А. І. Толстої від 13 грудня 1857 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 95 – 96].

23 декабря получил я ваше драгоценное письмо… – Насправді листа від А. І. Толстої від 13 грудня 1857 р. Шевченко одержав 21 грудня 1857 р., про що свідчить його запис у щоденнику під цією датою.

Он гостил у меня по 30 декабря. – М. С. Щепкін приїхав до Нижнього Новгорода вночі 24 грудня, виїхав у ніч з 29 на 30 грудня 1857 р. (див. записи в щоденнику під цими датами).

Подарил нижегородцам три спектакля… – Наприкінці грудня 1857 р. М. С. Щепкін узяв участь у виставах Нижегородського театру, виконавши ролі Городничого («Ревізор» М. В. Гоголя), Михайла Чупруна («» І. П. Котляревського), Любима Торцова («Бідність не порок» О. М. Островського), Матроса Сімона («Матрос» Т.-М. Соважа і Ж.-Ж. Делюр’є), Вальдорфа («Мірандоліна» К. Л. Блума за п’єсою К. Гольдоні «Хазяйка готелю»). 30 грудня 1857 р. Шевченко записав у щоденнику: «У меня все еще стоит перед глазами Городничий, Матрос, Михайло Чупрун и Любим Торцов».

только сегодня… мог взяться за перо… – Не виключено, що, всупереч авторській даті, лист написано 4 січня 1858 р. Цього дня Шевченко зробив запис у щоденнику: «Весь день был посвящен писанию писем. Обязанность скучная, но неизбежная. Написал полдюжины посланий…» Можливо, поряд з датованими 4 січня 1858 р. п’ятьма листами Шевченка до С. Т. Аксакова, П. О. Куліша, М. М. Лазаревського, М. О. Максимовича, М. С. Щепкіна, шостим був лист до А. І. Толстої. Шевченко міг датувати його ранішим числом, прагнучи якось виправдатися за те, що в зв’язку з приїздом до Нижнього Новгорода М. С. Щепкіна не відразу відповів адресатці; дату одержання її листа від 13 грудня 1857 р. він також зазначив неточно, перенісши її на два дні пізніше.

графа Федора Петровича… – Ф. П. Толстого.

Благодарю вас за адрес Осипова, сегодня и ему пишу… – Цей лист до М. О. Осипова Шевченко написав ще 23 грудня 1857 р.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 149 (текст), с. 425 – 426 (примітки).