Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

27.05.1858 р. До Г. П. Ґалаґана

27 травня 1858 р. С.-Петербург 1858. Мая 27.

Друже мій єдиний!

Може, приблукає в Сокиринці оцей добрий чоловік і маляр дуже дотепний, то ти, мій друже, Богу милий, ласкаво привітай його. Воно розумне, добре і любить наш народ і нашу країну. А зовуть його Іван Іванович Соколов. Цілую тебе тричі, і твою пані, і твого малого Павлуся. Вибачай, що пишу мало, єй-богу, ніколи. Оставайся здоров, нехай тобі Бог помага на все добре. Згадуй інколи щирого твого

Т. Шевченка.

На звороті:

Высокоблагородному Григорию Павловичу Галагану

Прилуцкого уезда село Сокиринцы.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 129).

Вперше надруковано в книжці: Шевченківський збірник. – К., 1924. – Т. 1. – с. 128.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 157 – 158.

Ґалаґан Григорій Павлович (1819 – 1888) – український поміщик-меценат. Протегував українським митцям та літераторам, купував малярські твори Шевченка. Шевченко познайомився з ним у 1840-х роках, після заслання зустрічався з ним у Москві й Петербурзі.

Сокиринці – село в Прилуцькому повіті Полтавської губернії (тепер Срібнянського району Чернігівської області), де був маєток Г. П. Ґалаґана. В Сокиринцях жив кобзар Остап Вересай, якому Шевченко надіслав «Кобзар» 1860 р. з дарчим написом.

Соколов Іван Іванович (1823 – 1910) – російський художник, з 1857 р. академік Академії мистецтв. Часто подорожував Україною, малював картини з життя українського села. Шевченко відвідував його в Петербурзі після заслання, подовгу розмовляв із ним і розглядав його роботи, присвячені Україні (див. записи в щоденнику від 7 квітня та 7 травня 1858 р.). Офорт з картини І. І. Соколова «Приятелі» (разом з офортом за картиною Рембрандта «Притча про виноградаря») 1859 р. був представлений Шевченком до ради Академії мистецтв на здобуття звання академіка гравюри.

Цілую… твого малого Павлуся. – Син Г. П. Ґалаґана Павло (1853 – 1869) помер в юнацькому віці. На увічнення його пам’яті Г. П. Ґалаґан 1871 р. заснував у Києві приватний середній учбовий заклад – Колегію Павла Ґалаґана, частина учнів якої діставала освіту й утримувалася безкоштовно. Серед вихованців Колегії – багато визначних діячів вітчизняної науки та культури.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 172 (текст), с. 455 (примітки).