Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

12.03.1858 р. До М. М. Лазаревського

12 березня 1858 р. Москва Москва. 12 марта.

Я в Москві, нездужаю. Око розпухло і почервоніло, трохи з лоба не вилазить. Доктор посадив мене на дієту і не велів виходить на улицю. От тобі і столиця! Сам чорт простягся поперек шляху та й не пускає мене до вас. Нічого робить, против його, курвиного сина, нічого не вдію. Доктор говорить, що я неділю або й дві остануся в Москві. Прошу тебе, зайди до графині Настасії Івановни і розкажи їм про моє лихо.

З завтрашньою почтою посилаю тобі два рисунка. Закажи снять фотографу дві копії в половину менше, одну для себе, а другу для мене. А потім передай рисунки графу Ф[едору] П[етровичу] і попроси його, щоб він при случаї передав їх Мар'і Ніколаєвні для альбома. Коли вони будуть варті того. Я сам думав передать їх лично, та бач, що зо мною зробилось.

Будь ласкав, найди там того гульвісу Овсянникова і скажи йому, щоб він непременно побачився зо мною в Москві. Сижу я у Михайла Семеновича Щепкіна близ Садовой улицы, в приходе старого Пимена, в доме Щепотьевой.

Не забувай мене, друже мій єдиний. Поцілуй за мене Семена.

Т. Шевченко

Насчет рисунков, як найде граф і що він з ними зробить, напиши мені. Не держи їх тілько довго у фотографа.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 166).

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 3. – С. 17 – 18).

Вперше включено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 425 – 426.

Відповідь М. М. Лазаревського від 16 березня 1858 р. див.: Листи до Тараса Шевченка. – с. 115.

Я в Москві, нездужаю. – Шевченко застудився по дорозі з Нижнього Новгорода до Владимира. 10 березня 1858 р. він зробив такий запис у щоденнику: «…ничего особенного не случилось, кроме легкого воспаления в левом глазе и зуда на лбу. Во Владимире я взял розовой воды и думал все покончить этим ароматическим медикаментом. А вышло не так, как я думал». До Москви Шевченко прибув об 11-й годині вечора 10 березня 1858 р., переночував у готелі й уранці 11 березня пішов розшукувати квартиру М. С. Щепкіна (запис у щоденнику від 11 березня 1858 р.).

Доктор посадив мене на дієту і не велів виходить на улицю. – 11 березня 1858 р. Шевченко звернувся за допомогою до знайомого йому по Нижньому Новгороду лікаря Ван-Путерена Дмитра Івановича (1823 – 1877), який перебував тоді в Москві. 12 березня той відвідав поета на квартирі М. С. Щепкіна й у зв’язку зі своїм від’їздом до Нижнього Новгорода рекомендував йому «свого приятеля, какого-то немца» (запис у щоденнику від 13 березня 1858 р.). Одночасно Шевченко порадився з домашнім лікарем Щепкіних – Міном Дмитром Егоровичем (1818 – 1885), який оглянув його 14 березня 1858 р.:

«После обеда явилися ко мне два доктора, хорошо еще, что не вдруг. Приятель Ван-Путерена прописал какую-то микстуру в темной банке, а Мин пильнавскую воду и диэту. Я решился следовать совету последнего.

Дмитрий Егорович Мин – ученый переводчик Данта и еще более ученый и опытный медик. Поэт и медик. Какая прекрасная дисгармония.

У старого друга моего М[ихайла] (Семеновича] везде и во всем поэзия, у него и домашний медик поэт» (запис у щоденнику від 14 березня 1858 р.).

зайди до графині Настасії Івановни і розкажи їм про моє лихо. – А. І. Толстая радила Шевченкові якомога швидше прибути до Петербурга, про що сповіщав М. М. Лазаревський у листі від 20 лютого 1858 р.: «Графиня просит тебя не медлить, чтобы застать выставку и скорее явиться к президенту, чего будто она хочет». У цьому ж листі є свідчення й про вагоміші причини побоювань петербурзьких друзів, які клопоталися про звільнення Шевченка з Нижнього Новгорода:

«В случае бы тебе не объявили еще об этом официально, то ты держи это в секрете и никому не розказуй; так просила графиня; она боится, чтоб не выдумали чего» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 113].

Про це ж писала Шевченкові А. І. Толстая в листі від 24 лютого 1858 р.:

«По получении официального на то повеления не мешкайте нисколько и отправляйтесь тотчас в Петерб[ург]. Вас ждет здесь многое: Академия, друзья и Ваша родная семья. Приезжайте же скорей. Да и для графа нужно, чтобы Вы по получении дозволения тотчас приехали, а иначе В[еликая] Княгиня может сделать замечание графу, отчего Вас нет, тем более, что она приняла в Вас самое живое участие» (Там само. – С. 114 – 115).

Запит про місцеперебування Шевченка керуючий канцелярією міністерства імператорського двору В. І. Панаєв надіслав віце-президенту Академії мистецтв Ф. П. Толстому 7 лютого 1858 р. Офіційне листування в цій справі тривало до 13 лютого 1858 р. [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – с. 296 – 298].

З завтрашньою почтою посилаю тобі два рисунка. – Про які саме малюнки йдеться, не відомо. Шевченко призначав їх для подарунка президентові Академії мистецтв великій княгині Марії Миколаївні, через яку ф. П. Толстому вдалося домогтися дозволу Шевченкові повернутися до Петербурга.

найди там того гульвісу Овсянникова… – Про перебування П. А. Овсянникова у Петербурзі М. М. Лазаревський сповіщав Шевченка в листах від 19 січня 1858 р.: «Павла Абрамовича я увидел чрез несколько дней после его приезда и наговорился с. ним о тебе вдоволь: теплая душа у него и доброе сердце» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 102]; 10 лютого 1858 р.: «после того еще не виделся с. ним: и ему, и мне некогда, но скоро с ним мы увидимся» [Там само. – С. 109]; 20 лютого 1858 р.: «Овсянникова я не застал в квартире…» [Там само. – С. 113].

Сижу я у Михайла Семеновича Щепкіна близ Садовой улицы… – Сучасна адреса тодішньої квартири М. С. Щепкіна – Воротниковський провулок, 12.

Поцілуй за мене Семена. – С. С. Гулака-Артемовського.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 168 – 169 (текст), с. 448 – 449 (примітки).