19.03.1858 р. До М. М. Лазаревського
Москва | 19 марта. |
Друже мій єдиний! Рад би на крилах летіть до вас, та прокляте око, щоб воно не вилізло, не пускає. Сьогодня був у мене доктор і ранше Великодньої неділі не пускає мене в дорогу. А його, розумного, треба послухать, а то не буде чим дивиться на світ Божий і на тебе, мій друже єдиний!
Рисунки мої, я думаю, тепер уже получені. Нехай фотограф зробить хоч один екземпляр, бо мені хочеться, щоб граф Ф[едор] П[етрович] (якщо він найде їх достойными того), щоб передав їх на святках М[арії] Н[іколаєвні]. Добре було б, якби так зробилося.
Де той там у чорта Овсянников пропадає? Я не знаю, чи купив він мені чемодан, чи ні. Якщо купив, то нехай хоч соломою напха та пришле мені, а то доведеться в Москві куповать. Прощай, мій друже єдиний. Поцілуй Семена за мене.
Щирий твій Т. Шевченко
Як передаси рисунки графу Ф[едору] П[етровичу], сідай на чугунку та до мене, та вкупі і вернемося в Пітер. Єй-богу, добре б було б.
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 167).
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 3. – С. 18).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: в 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 426.
Відповідь на лист М. М. Лазаревського від 16 березня 1858 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 115].
Відповідь М. М. Лазаревського від 23 березня 1858 р. див.: Там само. – С. 139 – 140.
Сьогодня був у мене доктор… – Запис про лікарський візит Шевченко зробив у щоденнику 17 березня 1858 р.: «Сегодня опять посетили меня оба медика и, слава Богу, кроме диэты и сидения в комнате, ничего не прописали. Я однако ж и этого немного не исполнил. Вечером втихомолку навестил давно не виданного друга моего, княжну Варвару Николаевну Репнину».
…ранше Великодньої неділі не пускає мене в дорогу. – Оскільки в зв’язку з несподіваною хворобою Шевченко в перші дні перебування в Москві не міг виходити з дому, він вирішив лишитися в Москві на Великодні свята (Великдень 1858 р. припадав на 23 березня), хоча М. М. Лазаревський і застерігав його проти цього, сповіщаючи в листі від 16 березня 1858 р., що А. І. Толстая
«чрезвычайно жалеет о твоей болезни и боится, чтобы Михайло Семенович не удержал тебя в Москве и на Пасху; она даже сомневается и в твоей болезни и думает, что ты остался там для Мих[аила] Сем[еновича]» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 115].
Рисунки мої, я думаю, тепер уже получені. – Одержавши малюнки Шевченка, призначені для подарунка президентові Академії мистецтв (див. лист до М. М. Лазаревського від 12 березня 1858 р.), М. М. Лазаревський, згідно з бажанням Шевченка, передав їх фотографові для зняття копій. 23 березня 1858 р. він писав Шевченкові:
«И третьего дня, и вчера я был у фотографа; он говорит, что чрезвычайно трудно снять копии с твоих картин, что все черные места не выходят, но обещал постараться и на днях возвратить» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 116].
Де той там у чорта Овсянников пропадає? – Див. листи до М. М. Лазаревського від 22 лютого та 12 березня 1858 р. і примітки до них. Чи зустрівся Шевченко з П. А. Овсянниковим у Москві – відомостей немає.
Поцілуй Семена за мене. – С. С. Гулака-Артемовського.
…сідай на чугунку та до мене, та вкупі і вернемося в Пітер. – Думка поїхати до Шевченка в Москву виникала і в М. М. Лазаревського, але здійснити її не вдалося. В листі від 23 березня 1858 р. він писав:
«Третього дня я думал было махнуть в Москву и уже было собрался, да обстоятельства изменились, и теперь мои дела в таком положении, что из П[етер]бурга я не могу выехать; впрочем, м[ожет] б[ыть], на праздниках и удастся, но едва ли» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 39 – 40].
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 169 (текст), с. 449 – 450 (примітки).