Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

4.01.1858 р. До М. М. Лазаревського

Нижній Новгород 4 генваря 1858.

Вибач мені, моє серце, мій голубе сизий, що я так давно до тебе не пишу, нічого було писать. А тепер набралося так багато того писа[ння], що ніколи писать. Добрий оцей чоловік завтра їде в столицю, зайде до тебе, і ти з ним, як матимеш час, добре набалакаєшся.

Приїжджав до мене колядувать старий М. С Щепкін, то я після його колядки ще й досі хожу, неначе після похмілля. Нехай йому Господь шле добре здоров'я.

Поздравляю тебе з Новим годом. Дай Кулішеві копу серебром і поцілуй за мене графиню Настасию Ивановну, і білш нічого. Ніколи. Не забувай мене, голубе мій сизий. Чи не знаєш ти, де живе отой Жемчужников? Як знаєш, то напиши мені. Метлинського я получив, спасибі тобі. Прощай, моє серце.

Т. Шевченко

На звороті:

Высокоблагородному Михайлу Матвеевичу Лазаревскому.

В С. Петербурге. В Большой Морской, в доме графа Уварова.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 162). Описка в автографі «купу серебром» виправляється на «копу серебром» за контекстом.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 3. – С. 15).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 420 – 421.

Відповідь на лист М. М. Лазаревського від 9 грудня 1857 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 94].

Відповідь М. М. Лазаревського від 19 січня 1858 р. див.: Там само. – С. 102.

Добрий оцей чоловік завтра їде в столицю… – П. А. Овсянников, з яким Шевченко передав М. М. Лазаревському свій лист і автопортрет.

Дай Кулішеві копу серебром… – 50 копійок, вартість надісланої Шевченкові «Граматки» П. О. Куліша. Не зрозумівши, про що йдеться, М. М. Лазаревський перепитував у листі від 19 січня 1858 р.: «Ты пишешь: “Дай Кулішеві купу [описка в автографі Шевченка, треба: «копу». – Ред.] серебром”. Я не виделся с ним в последнее время; на днях побачусь и, может быть, он разъяснит мне это» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 102].

поцілуй за мене графиню Настасию Ивановну… – А. І. Толстую.

Чи не знаєш ти, де живе отой Жемчужников? – У листі від 9 грудня 1857 р. М. М. Лазаревський повідомив Шевченка: «…недавно прислал 175 р. Алексей Мих[айлович] Жемчужников от брата своего Льва и просил не говорить тебе, от кого они» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 94]. На запитання Шевченка М. М. Лазаревський відповів у листі від 19 січня 1858 р.:

«Мне передал деньги Алексей Мих[айлович] Жемчужников, живущий здесь, но об этой передаче просил его брат его Лев Мих[айлович] Жемч[ужников]… Он теперь за границей; в последнее время был в Париже, но, кажется, уже уехал в Италию; он в душе артист, хорошо рисует и много ездил по Малороссии для снятия видов ее» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 102].

Метлинського я получив, спасибі тобі. – У листах до М. М. Лазаревського від 30 червня 1857 р. з Новопетровського укріплення та від 29 листопада 1857 р. з Нижнього Новгорода Шевченко просив надіслати йому збірку «Народные южнорусские песни» (К., 1854), видану А. Л. Метлинським. 9 грудня 1857 р. М. М. Лазаревський сповістив Шевченка, що виконав це прохання [Листи до Тараса Шевченка. – С. 94].

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 152 (текст), с. 430 (примітки).