Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

«Добро, у кого є господа…»

Тарас Шевченко

Добро, у кого є господа,

А в тій господі є сестра

Чи мати добрая. Добра,

Добра такого таки зроду

У мене, правда, не було,

А так собі якось жилось.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

І довелось колись мені

В чужій далекій стороні

Заплакать, що немає роду,

Нема пристанища, господи!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ми довго в морі пропадали,

Прийшли в Дар’ю, на якор стали,

З Ватаги письма принесли

І всі тихенько зачитали.

А ми з колегою лягли

Та щось такеє розмовляли.

Я думав, де б того добра,

Письмо чи матір, взять на світі.

– А в тебе єсть? – Жена і діти,

І дом, і мати, і сестра!

А письма нема…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 188).

Подається за «Малою книжкою».

Автограф не датовано.

Датується місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом стоянки Аральської описової експедиції 1848 р. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Первісний автограф не відомий. Після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга Шевченко наприкінці 1849 (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета – 23 квітня) переписав вірш з невідомого автографа до «Малої книжки» (під № 10 у зшитку за 1848 рік) між частинами циклу «Старенька сестро Аполлона…». До «Більшої книжки» вірш не переписано.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» з пропуском слова «колегою» (у рядку 17) у виданнях: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 439 і Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 233.

Ми довго в морі пропадали. – У 1848 р. Аральська описова експедиція, в якій брав участь Шевченко як художник, плавала по Аральському морю на шхунах «Николай» та «Константин» близько двох місяців – з 30 липня по 21 вересня.

Прийшли в Дар’ю… – Йдеться про річку Сирдар’ю.

Ватага – рибальський зимівник.

В. Є. Шубравський та В. П. Мовчанюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 87 (канонічний текст), с. 603 (примітки).