«Якби мені черевики…»

Тарас Шевченко

Якби мені черевики,

То пішла б я на музики…

Горенько моє!

Черевиків немає,

А музика грає! грає!

Жалю завдає!

Ой піду я боса полем,

Пошукаю свою долю…

Доленько моя!

Глянь на мене, чорнобриву,

Моя доле неправдива…

Безталанна я!

У червоних черевиках…

Я світом нужу.

Без розкоші, без любові

У наймах зношу!

Примітки

Джерела тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 314) [«Мала книжка»];

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 145) [«Більша книжка»];

– чистовий автограф на окремому аркуші, поданий до журналу «Народное чтение» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 46, арк. 1);

– першодрук у журналі «Народное чтение» (1859. – № 5. – С. 168).

Автографи не датовано.

Подається за чистовим автографом, переданим до журналу «Народное чтение».

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 п на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Найраніший відомий текст – чистовий автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано під № 26 у шостому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849 чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. У 1858 р., не раніше 18 березня і не пізніше 22 липня, Шевченко переніс твір з «Малої книжки» до «Більшої книжки», замінивши частину рядка 13. Згодом для журналу «Народное чтение» Шевченко переписав вірш з «Більшої книжки» з відміною в рядку 17 на окремий аркуш, поставивши над твором цифру 1. Під текстом вірша «Якби мені черевики…» та на зворотному боці аркуша під цифрою 2 він записав поезію «Один у другого питаєм…». Автографи без дати, під другим віршем підпис «Т. Ш.». Обидва твори надруковано у журналі «Народное чтение» 1859 р. Вірш «Якби мені черевики…» опубліковано без прізвища автора під назвою «Малороссийское стихотворение».

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 475, де вірш надруковано за текстом «Більшої книжки». Того ж року за «Кобзарем» 1867 р. вірш передруковано у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 1. – С. 229.

Відомі нам списки вірша походять від публікації в «Основі» (1862. – № 2. – С. 1–2), яка зроблена за «Більшою книжкою»: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, № 4, с. 620), у рукописному «Кобзарі» другої половини XIX ст. (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, І. 7450, арк. 15 звор.).

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 124 (канонічний текст), с. 438 (варіанти), с. 623 – 624 (примітки).