Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Кобзар / 1848 р. / «Полюбилася я…»

Кобзар

1848 р.

«Полюбилася я…»

Тарас Шевченко

X

Варіанти тексту

Опис варіантів

Полюбилася я,

Одружилася я

З безталанним сиротою

Така доля моя!

Люде гордії, злі

Розрізнили, взяли

Та повезли до прийому

Оддали в москалі!

І московкою я,

Одинокою я

Старіюся в чужій хаті –

Така доля моя!


Примітки

Джерела тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 316) [«Мала книжка»];

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 147);

– першодрук у журналі «Народное чтение» (1860. – № 1. – С. 147).

Подається за «Більшою книжкою».

Автографи не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Найраніший відомий текст – чистовий автограф у «Малій книжці», До якої вірш переписано під № 28 у шостому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849 чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. Під час переписування Шевченко виправив описку в рядку 11. У 1858 р., не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, він переніс вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки», замінивши слово в рядку 5 та рядок 11. Публікацію в журналі «Народное чтение» здійснено за текстом «Більшої книжки» з неточністю в рядку 5. Вірш «Полюбилася я…» надруковано останнім серед чотирьох Шевченкових творів під загальною назвою «Малороссийские стихотворения» без прізвища автора. Тут же подано російський переклад О. М. Плещеєва.

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л М. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Я. Кониський. У вірші «Полюбилася я…», який він наводить повністю, більша частина рядків ідентична тексту «Малої книжки», зокрема рядок 11; рядки – 1–2 («Полюбилась би я, Одружилась би я»), 4 («Лиха доля моя»), 5 («Люде добрі його»), 7 («Та привезли до прийому») відрізняються за текстом від обох автографів [див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Кн. 1. – С. 16].

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 477, де текст вірша подано за «Більшою книжкою», і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 239.

На вірші позначилися мотиви народних пісень сирітсько-вдовиного та рекрутського циклів. Деяка тематична подібність – знівечене життя молодої жінки, текстові збіги (рефрен «Така доля моя…») поєднують цей твір з піснею «Чи я в лузі не калина була…».

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 126 (канонічний текст), с. 438 (варіанти), с. 625 – 626 (примітки).

Стежки

1848 р.

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Кобзар

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2052

Модифіковано : 12.09.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.