Портрет Б. Суханова-Подколзіна
Т.Г.Шевченко. Портрет Бориса Суханова-Подколзіна. Папір, олівець (21,3 × 15,7 см). [Санктпетербург]. [Не раніше 21.V] 1858.
Справа внизу білим олівцем дата і авторський підпис: 1858 // Т. Шевченко.
Про виконання Шевченком портретів Б. Г. Суханова-Подколзіна і його меншого брата Гаврила пише Б. Г. Суханов-Подколзін в листі до О. Кониського від 5 жовтня 1898 р.: «Перед каким-то праздником Тарас Григорьевич нарисовал наши портреты в подарок нашей матери». В іншому листі того ж року Б. Г. Суханов-Подколзін повідомляє Кониського про надіслання йому фотографій своєї матері і згаданого вище портрета роботи Шевченка [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, відділ рукописів, ф. 77, стор. 230, 247]. Цей портрет Б. Г. Суханова-Подколзіна і був опублікований О. Кониським [див. «Тарас Шевченко-Грушівський», Львів, 1898, т. II, стор. 235].
Дату виконання портретів обмежено часом закінчення Шевченком записів у щоденнику (20 травня 1858), в яких, при детальній фіксації усіх його петербурзьких зустрічей і знайомств після повернення з заслання, повністю відсутні згадки про Суханових-Подколзіних, що заперечує можливість знайомства з ними в той час.
Про те, що це знайомство відбулося пізніше, свідчить також зіставлення обставин життя художника, зафіксованих у щоденнику і в спогадах Б. Г. Суханова-Подколзіна. Так, із щоденника відомо, що Шевченко до останніх у ньому записів проживав у М. Лазаревського, не маючи власної квартири і майстерні, тоді як у своїх спогадах Б. Г. Суханов-Подколзін повідомляє про дружні стосунки його родини з Шевченком уже під час перебування художника в Академії художеств:
«Матушка была хорошо знакома с семейством временного президента Академии художеств графа Толстого, принимавшего, как всем известно, горячее и благотворное участие в судьбе Тараса Григорьевича и доставившего ему, при возвращении из ссылки, казенную мастерскую в самом здании Академии художеств. Весьма вероятно, что с общего согласия было установлено пригласить Тараса Григорьевича давать мне уроки рисования, дабы, под видом гонорара, оказать ему на первых порах материальную помощь… и я имею основание предположить, что, благодаря этой маленькой хитрости, я стал в одно прекрасное утро учеником этого по-институтски «обожаемого» мною человека. Три раза в неделю отправлялся я в Академию и проводил передобеденные часы в мастерской моего учителя» [Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, «Киевская старина», 1885, кн. II, стор. 231].
Попередні місця збереження: власність Н. Б. Суханової-Подколзіної, Б. Г. Суханова-Подколзіна, В. І. Ідашкіна.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 278).
Сучасне місце збереження не встановлене. Репродукується за фотографією, що зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.
Інше зображення Б. Суханова-Подколзіна див. № 36.
В. Я. Ткаченко
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, № 27 (зображення), с. 18 – 19 (примітки).