Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

8.12.1841 р. До Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

8 грудня 1841 р. С.-Петербург С.-Петербург. 8 декабря 1841.

Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна (бо вона мені так здається), то не давайте й дрюкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи. Коли доладне що, то дрюкуйте, а коли ні, то закуріть люльку, коли люльку курите. Це, бачте, пісня з моєї драми «Невеста», що я писав до вас, трагедія «Никита Гайдай». Я перемайстрував її в драму. Я ще одну драму майструю. Назоветься «Слепая красавица». Не знаю, що з неї буде, боюсь, щоб не сказали москалі mauvais sujet, бо вона, бачте, з українського простого биту. Ну, та цур їм, москалям. Посилаю вам билеты на «Гайдамаки», роздай[те], будьте ласкаві, як умієте, вони вже надрюковані. Та… єй-богу, сором сказать, нема чим викупить з дрюкарні. Малюю вашу панну Сотниківну. Хотів кончить до Різдва, та й не знаю, бо тут тепер ні день, ні ніч, так, чортзна-що. Прокинешся рано, тілько що заходишся малювать, дивишся, вже й ніч. Отаке-то лихо. Тілько пензлі миєш, білш нічого. Спасибі вам і панові Артемовському за ласкаве слово. І спасибі всім тим, хто пише по-нашому або про наше. Покланяйтеся їм, кого знаєте і хто чув про мене. Оставайтеся здорові, не забувайте, а вас ніколи не забуде Т. Шевченко.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 137).

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1894. – № 2. – с. 323).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 344 – 345.

Відповідь на лист Г. Ф. Квітки-Основ’яненка від 22 листопада 1841 р. [Листи до Тараса Шевченка. – с. 9 – 10].

Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю… – Г. ф. Квітка-Основ’яненко просив надіслати деякі твори для публікації в альманасі «Молодик», що його збирався видавати в Харкові І. Бецький. У цьому альманасі за 1843 р. надруковані поезії Шевченка «Думка» («Тяжко-важко в світі жити…»), «Н. Маркевичу» і балада «Утоплена» (її поет у листі називає за ім’ям героїні балади «Ганнусею»).

Це, бачте, пісня з моєї драми «Невеста», що я писав до вас, трагедія «Никита Гайдай». – Мова йде про «Песню караульного у тюрьмы» із драми «Невеста». Лист до Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, в якому йшлося про трагедію «Никита Гайдай», не відомий. Драму «Невеста» читав у рукопису А. О. Козачковський, який згадував:

«Из написанных им [Шевченком. – Ред.] в то время произведений на русском языке я помню прекрасную повесть в стихах “Слепая”, написанную кипучим, вдохновенным стихом, и мелодраму в прозе “Невеста”, содержание которой отнесено к периоду гетманства Выговского» [Киевский телеграф. – 1875. – 26 февраля].

Невідомо, чи Шевченко спочатку написав трагедію «Никита Гайдай», а тоді «перемайстрував» її в драму «Невеста», чи, може, цей задум виник вже в процесі роботи над трагедією, яка, за наведеними вище спогадами А. Козачковського, нічим фактично не нагадувала «Никиту Гайдая»: дія в трагедії відбувається в період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, її написано переважно віршем; драма «Невеста» написана в прозі, події, зображені в ній, припадають на гетьманство І. О. Виговського (1657 – 1659) [див.: Шубравський В. Є. Драматургія Т. Г. Шевченка. – 2-ге вид. – К., 1961. – с. 39 – 41].

Я ще одну драму майструю. Назоветься «Слепая красавица». – Така драма не відома. Не згадують її у своїх спогадах і сучасники поета. Ймовірно, первісний задум написати драму не здійснено, його реалізовано в поемі «Слепая».

боюсь, щоб не сказали москалі mauvais sujet. – Натяк на те, що в письмових і усних відзивах російська критика на «Кобзар» 1840 р. радила поетові відмовитись від «мужика» й «мужицької» мови і писати «зрозумілою» російською мовою.

Посилаю вам билеты на «Гайдамаки»… – Одержавши квитки на передплату «Гайдамаків», Г. Ф. Квітка-Основ’яненко відповів поетові 29 квітня 1842 р.: «Білети Ваші усі цілі лежать у мене, ніхто не взяв ні одного, кажуть: “Нехай книжки пришлеть”» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 11].

Малюю вашу панну Сотниківну. – Картину «Панна сотниківна» Шевченко малював на прохання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка: «…що б то, якби Ви мою “Панну Сотниківну” (в 3 кн. “Современника” сього, 1840 года) та розказали по-своєму, своїми віршами… Та ще б і змальовали її патрет» [Листи до Тараса Шевченка. – с. 6]. Збереглося два ескізи цієї роботи.

Спасибі вам і панові Артемовському за ласкаве слово. – Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790 – 1865) – український поет, автор перших на Україні романтичних балад.

І спасибі всім тим, хто пише по-нашому… – тобто українським письменникам, які проживали в Харкові, – П. Гулаку-Артемовському, М. Костомарову, А. Метлинському, О. Корсуну, П. Кореницькому та ін.

В. Є. Шубравський

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 15 (текст), с. 304 – 305 (примітки).