6.04.1855 р. До З. Сераковського
Новопетровське укріплення |
Мой милый, мой добрый Zyhmonte! Благодарю тебя за твое ласковое, сердечное украинское слово, тысячу раз благодарю тебя. Рад бы я отвечать тем же сердцу милым словом, но я так запуган, что боюся родного милого звука. Особенно в настоящее время я едва и как-нибудь могу выражаться. О моем настоящем горе сообщаю я А. П[лещееву], и ты у него прочитаешь эти гнусные подробности.
Кернера и прочее с письмом И. Станкевича, писанным 25 октября, получил я сегодня, т. е. 6 апреля. Все это пролежало всю зиму в Гурьеве. Но лучше поздно, нежели никогда. Благодарю ж вас, друзья мои, мои братья милые, что вы не оставляете меня! Поцелуй доброго Станкевича за его ласковые письма и извини меня перед ним, что я теперь не пишу ему: до отхода почты осталось только два часа, а до смены караула – час, а я на карауле и написал, что только успел.
Кто такой киевский студент, посылаемый сюда? Если ты знал его в Оренбурге, то сообщи мне; а то я не мастер сразу узнавать людей так, чтобы не сделать маху.
Поцелуй Карла, Цейзика и будь здоров. Не забывай любящего тебя Ш.
Примітки
Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 5. – с. 6-7). Першодрук не датований; про мотиви датування див. коментар до листа до О. М. Плещеева від 6 квітня 1855 р.
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори : В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 390.
Відповідь на невідомий лист З. Сераковського.
Сераковський Зигмунт Гнатович (1826 – 1863) – учасник польського визвольного руху, 1848 р. засланий солдатом до Оренбурзького Окремого корпусу. Розминувшися з Шевченком у жовтні 1850 р. між Оренбургом та Уральськом, вони вперше особисто зустрілися в Петербурзі після повернення поета із заслання.
О моем настоящем горе сообщаю я А. П[лещееву]… – Див. лист до О. М. Плещеева від 6 квітня 1855 р.
Кернера и прочее с письмом И. Станкевича… получил я сегодня… – На прохання Бр. Залеського Я. Станевич (у цьому та в наступному листах Шевченко помилково назвав його Станкевичем) переслав Шевченкові твори К.-Т. Кернера та мистецьке приладдя. Але посилка не встигла на пошту до початку жовтня, коли востаннє відправлялася морем у Новопетровське укріплення важка пошта, і потрапила в зимову перерву до березня, про що Шевченко попереджав Бр. Залеського в листі від 10 лютого 1855 р.
Станевич Ян (Онуфрій) Фердінандович (1832 – 1904) – польський політичний засланець. Познайомився з Шевченком в Оренбурзі в жовтні 1850 р. по дорозі в Уральськ і Новопетровськ. У 1850 – 1853 рр. Я. Станевич служив у Оренбурзі, з лютого 1854 р. – в Ак-Мечеті, з жовтня 1855 р. знову відряджений в Оренбург. Таким чином, посилка, відправлена Шевченкові 25 жовтня 1854 р., надійшла з Ак-Мечеті, де служили в той час З. Сераковський (близьким другом якого був Я. Станевич) та О. М. Плещеев.
Поцелуй доброго Станевича за его ласковые письма… – Листи Я. Ф. Станевича не відомі.
Кто такой киевский студент, посылаемый сюда? – Особа не відома.
Поцелуй Карла, Цейзика… – К. І. Герна та М. Г. Цейзика.
В. Л. Смілянська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 90 (текст), с. 378 – 379 (примітки).