Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Аджи-Бай

Тарас Шевченко. Аджи-Бай

Т.Г.Шевченко. Аджи-Бай. Тонований папір, олівець (16 × 29,2 см). Аджи-Бай. [22.VIII 1848]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 483.

Справа внизу олівцем рукою Шевченка напис: аджибай З. б. 16. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 – 70.

Урочище Аджи-Бай, або Ажи-Бай (що означає по-казахськи – «чоловіче ім'я», по-туркменськи – «солоне джерело»), знаходиться на південно-західному березі Аральського моря; нині – Кара-Калпакської АРСР.

Датується на підставі щоденника О. І. Бутакова, де зазначено, що 22.VIII 1848 р. експедиція перебувала в цьому урочищі [див. «Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 22].

Порядковий номер рисунка в написі Шевченка О. Новицький помилково вважав за дату і на цій підставі датував його 16 серпня [див. О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 56], що не відповідає дійсності, оскільки в цей час Шевченко разом з експедицією знаходився у північній частині західного узбережжя Аральського моря.

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 246, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Є. О. Середа

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 155 (зображення), с. 53 (примітки).