Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Мис Бай-Губек

Тарас Шевченко. Мис Бай-Губек

Т.Г.Шевченко. Мис Бай-Губек. Папір, акварель (13,6 × 22,8 см). [Бай-Губек]. [20.VIII 1848]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 744.

Під малюнком на альбомному аркуші чорнилом (можливо, рукою О. М. Бутакової) напис: Заливъ Аральского моря, куда рыба заходила метать икру (работы Шевченко).

На звороті альбомного аркуша зліва олівцем рукою С. Глазенапа напис і підпис: Изъ альбома А. И. Бутакова С. Глазенапъ.

Назва малюнка встановлена на підставі запису в щоденнику Бутакова:

«Бай-Губек – единственный мыс, выдающийся в море далее прочих… На нем две небольшие бухточки глубиною около 4 саж. с песчаным грунтом: одна выходит на OSO, а другая на S. Первая замечательна тем, что белый известняк у горизонта воды весь облит икрою – по-видимому, весною рыба мечет тут икру и набивается туда в неимоверном множестве [«Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 21].

Експедиція висаджувалась тут 20.VIII 1848 р. і зробила обстеження та обміри мису і затоки.

Цей же краєвид з іншої точки див. № 24.

В літературі малюнок зустрічається під такими назвами: «Залив Аральського моря, куди риба заходить нереститись» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 60, № 335]; «Затока Аральського моря» [А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 65 – 66] та «Затока Усть-Урт» [«Украинская жизнь», М., 1912, № 11, стор. 76].

Попередні місця збереження: власність Бутакових, Глазенапів, Київський міський музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Є. О. Середа

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 23 (зображення), с. 16 (примітки).