Картосхема

Картосхема побудована на основі карти Аральського моря та Хівінського ханства, складеній дійсним членом Російського географічного товариства Яковом Ханиковим у 1851 р. (з використанням матеріалів Аральської експедиції 1848 – 1849 р.). Повна карта (9806:16404 пікс.): .

Для сайту «Тарас Шевченко» рамка карти обмежена місцями, де перебував Шевченко. Вона дуже велика (5065:5300 пікс.), і на ній добре читаються усі написи. Її можна завантажити тут (3 Мб). Натомість карта, подана на цій сторінці вище – зменшена до 800 пікс. і спрощена (показано тільки місця, де зроблено рисунки Т. Шевченка).

Колами ка карті позначено місця, де перебував Шевченко, квадратами – місця, де він робив рисунки. Червоний колір позначає експедицію 1848 р., зелений – експедицію 1849 р.

Щоденник експедиції подано за книгою: В. Анісов, Є. Середа Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. – К.: Дніпро, 1976 р. (розділ «»). Пункти, названі в ній, переважно позначають місця, де експедиція була в кінці відповідного дня.

Цифрами позначено

1848 р.

1 – 14 червня 1848 р. Днівка на березі Аральського моря, купання в затоці Сари-Чеганак.

2 – 15 червня 1848 р. Одинадцятий перехід південної частини шляху (11 верст): річка Ак-Джулпас — річка Ак-Кудук. Рисунок «Ак-Кудук».

3 – 16 червня 1848 р. Дванадцятий перехід південної частини шляху (15 верст): річка Ак-Кудук — річка Сапак.

4 – 18 червня 1848 р. Тринадцятий перехід південної частини шляху (30 верст): річка Сапак — озеро Камишли-Баш.

5 – 19 червня 1848 р. Чотирнадцятий (і останній) перехід південної частини шляху (25 верст): озеро Камишли-Баш — Раїмське укріплення. Рисунки «Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар'ї», «Пристань на Сир-Дар’ї в 1848 році», «Спорядження шхун».

6 – 27 липня 1848 р. Експедиція прибула до острова Кос-Арал.

Після закінчення плавання, 20 листопада 1848 р. на острові провели облаву на тигра і вбили його. Рисунок «Тигр».

7 – 31 липня – 2 серпня 1848 р. експедиція обстежувала острів Куг-Арал. Рисунок «Острів Куг-Арал».

8 – 2 серпня 1848 р. Експедиція прибула до мису Тюбе-Коран і 3 серпня обстежувала його. Рисунок «Тюбе-Коран».

9 – 4 серпня 1848 р. Експедиція прибула до півострова Куланди, де зупинилась до 9 серпня. Також вона поверталась сюди 9 – 11, 14 – 16 серпня 1848 р. і 25 липня 1849 р. Рисунки «Могила Мула-Доса-Мал на півострові Куланди», «Південний берег півострова Куланди».

10 – Рисунок «Мис Ізеньди-Арал», виконано в цей же час.

11 – 7 – 13 серпня 1848 р. Експедиція обстежувала острів Барса-Кельмес. Рисунки «Барса-Кельмес», «Шатро експедиції на острові Барса-Кельмес».

12 – 15 серпня 1848 р. Експедиція обстежувала мис Узун-Каїр на півострові Куланди.

13 – 17 серпня 1848 р. Стали на якір проти урочища Сингид-Такти (місце показано приблизно).

14 – 20 серпня 1848 р. Стоянка біля мису Бай-Губек і обслідування його. Рисунок «Мис Бай-Губек».

15 – 23 серпня 1848 р. Зупинка біля урочища Аджи-Бай Рисунок «Аджи-Бай».

16 – 23 серпня 1848 р. Зупинка і стоянка на якорі проти урочища Кинь-Камис.

17 – 25 серпня 1848 р. Експедиція відправилась від мису Ургун-Мурун до острова Токмак-Ата. Рисунок «Ургун-Мурун» (помилково датований «17»; експедиція була біля Ургун-Муруна 25 серпня).

18 – 25 серпня 1848 р. Острів Токмак-Ата.

19 – 26 серпня – 6 вересня 1848 р. Обслідування південного берега моря біля Талдика (гирла Аму-Дар’ї).

20 – 26 серпня – 6 вересня 1848 р. Обслідування південного берега моря біля Улу-Дар’ї (гирла Аму-Дар’ї).

21 – 7 вересня 1848 р. Відкриття невідомого острова, названого островом Обручева.

22 – 10 – 11 вересня 1848 р. Дводенна стоянка біля мису Узун-Каїр. Рисунок «Західний берег півострова Куланди» (11 вересня).

23 – 13 – 21 вересня 1848 р. Перебування на нововідкритому острові, названому островом Ніколая. Рисунки «Гористий берег острова Ніколая», «Низький берег острова Ніколая» та інші.

24 – 21 вересня 1848 р. Оглядали інший нововідкритий острів, названий островом Наслідника. Звідси експедиція вирушила на зимівлю на острів Кос-Арал.

1849 р.

25 – 8 травня 1849 р. Увечері зупинились проти острова Каска-Улан.

26 – 9 травня 1849 р. Опівдні судно відпливло від Каска-Улана, а ввечері стало на якір біля острова Куш-Джитмес.

27 – 11 – 12 травня 1849 р. Дослідження мілини біля гирла Кувандар’ї та острова Джангила.

28 – 13 травня 1849 р. Зранку шхуна вирушила з попередньої стоянки й о 2 годині дня зупинилась біля острова Чучка-Баса. Стоянка до 16 травня.

29 – 17 травня 1849 р. Опівдні шхуна підпливла до невеличкого острова Чикита-Аралу. Рисунок «Острів Чикита-Арал».

30 – 17 травня 1849 р. Увечері судно підійшло до острова Чекан-Аралу. Стоянка до 19 серпня. Рисунок «Острів Чекан-Арал».

31 – 20 травня 1849 р. Наблизились до берега проти урочища (мису) Кунган-Сандан.

32 – 20 чи 21 травня 1849 р. Рисунок «Півострів Бусай».

33 – 22 травня 1849 р. На світанку відпливли від урочища Кунган-Сандан, а ввечері стали біля нововідкритого острова, який назвали островом Меншикова.

34 – 24 травня 1849 р. О 10 годині побачили невеликий острів, який назвали іменем Толмачова.

35 – 24 травня 1849 р. Надвечір зупинилися в морі проти острова Кизил-Чали. Стоянка до 28 травня.

36 – 29 травня 1849 р. Від острова Толмачова попливли вздовж східного берега і зупинились біля гирла Джалпака. Стоянка до 6 червня.

37 – 6 червня 1849 р. Шхуна відпливла від затоки Джалпак до Біш-Кума, де й зупинилась.

38 – 11 червня 1849 р. Надвечір стали на якір проти острова Токмак-Ата, за дві милі від гирла Амудар’ї, й набрали свіжої води. 30 червня шхуна повернулась у гирло Сир-Дар’ї.

39 – 19 липня 1849 р. У другій половині дня відпливли до затоки Перовського, на ніч стали на якір проти урочища Кук-Тирнак.

40 – 20 липня 1849 р. Об 11 годині зайшли в затоку Перовського і почали обстеження її, яке тривало 21 і 22 липня. Рисунки «Гористий берег Аральського моря», «Скелястий берег Аральського моря».

41 – 23 липня 1849 р. О 8 годині вечора стали на якір з південної сторони мису Тюбе-Kapa.

42 – 24 липня 1849 р. Огляд каменя Аульє, що здалеку схожий на саркофаг. Рисунок «Токпак-Атисе-Аульє».

43 – 28 липня 1849 р. Промірювання затоки з західної сторони півострова Куланди, яку назвали затокою Чернишова. Рисунок «Карзунди» (урочище на західному березі півострова Куланды).

44 – 29 – 30 липня 1849 р. Шхуна стала на якір у затоці Кум-Суат.

45 – 31 липня 1849 р. Після 10 години шхуна перейшла нижче урочища Кара-Тамак. Рисунки «Кара-Тамак», Кизил-Булак», Каска-Джул».

46 – 3 серпня 1849 р. Після 3 години дня зупинка біля Ак-Тумсука й астрономічні спостереження. Рисунок «Ак-Тумсук».

47 – 13 – 19 серпня 1849 р. Стоянка на якорі проти мису Улькун-Тумсук. Рисунок «Мис Улькун-Тумсук».

48 – 21 – 29 серпня 1849 р. Прибули до острова Константина. Топографічна зйомка Царських островів.

49 – 30 – 31 серпня 1849 р. Обстеження нововідкритого острова, названого островом Беллінсгаузена.

50 – 31 серпня 1849 р. Обстеження нововідкритого острова, названого островом Лазарева.

51 – 1 – 3 вересня 1849 р. Спостереження біля урочища Биш-Кум та острова Єрмолова. Рисунок «Биш-Кум».

52 – 18 вересня 1849 р. Судно рушило назад у Сирдар’ю, але шторм примусив зупинитися біля мису Усь-Чека. Рисунок «Усь-Чека».