Усь-Чека
Т.Г.Шевченко. Усь-Чека. Тонований папір, олівець (16 × 29,4 см). Усь-Чека. [18.IX 1849]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 482.
Справа внизу рукою Шевченка олівцем напис: усь-чека 19. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 – 67.
На звороті зліва внизу напис: джалы булакъ; вздовж лівого краю олівцем напис: z wodoj. Напис тією ж рукою польською мовою див. також № 140, 164, 167, 169.
Гора Усь-Чека (що означає «три сопки») знаходиться на північному узбережжі Аральського моря, при вході в затоку Сари-Чаганак.
Датується часом стоянки шхуни на якорі під час шторму біля гори Усь-Чека [див. «Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 53].
В літературі зустрічається під назвами: «Уч-чоку» [О. П. Новицький, Малярські твори Тараса Шевченка, [К., 1936], стор. 100]; «Усьчека Кара-Таман» [С. Є. Раєвський, Художник Тарас Шевченко, X., 1939, стор. 70].
Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 245, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
Є. О. Середа
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 190 (зображення), с. 65 – 66 (примітки).