Токпак-Атисе-Аульє

Т.Г.Шевченко. Токпак-Атисе-Аульє. Тонований папір, олівець (16 × 29,3 см). [24.VII 1849]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 512.

Справа внизу олівцем рукою Шевченка напис: Токъ-пакъ-атисе-аулье. Зліва внизу його ж рукою олівцем: 11. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 – 79.

Скеля або камінь Токпак-Атисе-Аульє, або Аульє, або Токпак-Ата (що означає «старий Токпак»), знаходиться на східному березі півострова Куланди; нині – Аральського району, Кзил-Ординської області, Казахської РСР.

Датується часом перебування експедиції біля цього каменя. О. І. Бутаков у щоденнику писав:

«Камень этот представляется издали в виде большого белого саркофага; он составляет островок, тянущийся к NN на 50 саж, а в ширину имеет около 20 саж. Высота камня Аулье, обрывистого со всех четырех сторон, – 35 ф.; он состоит из пластов известняка, наклоненных от NN к SO на 10°, и всход на вершину так крут, что мы взбирались с трудом по выдавшимся углам камня» [див. «Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 43 – 44].

Скеля також відома під назвами: «Токмак-Аульє», «Токмак-Атисе-Аульє» [О. П. Новицький, Малярські твори Тараса Шевченка, [К., 1936], стор. 99, № 656].

Зображення скелі з іншого боку див. № 182.

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 275, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Є. О. Середа

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 181 (зображення), с. 62 (примітки).