Півострів Бусай

Т.Г.Шевченко. Півострів Бусай. Тонований папір, олівець (15,7 × 23,3 см). [П-ів Бусай]. [20 – 21.V 1849]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 477.

Зліва внизу олівцем рукою Шевченка напис: В. Б. полуостровъ Бусай. 5. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 – 84.

Датується на підставі запису в щоденнику Бутакова від 20.V 1849 р., де згадується не півострів, а затока Бусай:

«Подошел ближе к берегу против урочища Кунган-Сандан и съехал на него с вооруженною партией для обозрения, полагая сначала, что это еще не материк, а один из многочисленных островов, которыми усеяна восточная сторона Аральского моря… Пройдя версты 4, мы убедились, обозрев местность с возвышенности, что это настоящий материк. Урочище это выдается далеко в море, образуя по обе стороны большие заливы, по северную – Уч-Уткуль, а по южную – Бусай» [«Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 34].

На картах півострів Бусай не значиться.

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 240, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Л. І. Внучкова

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 180 (зображення), с. 61 – 62 (примітки).