Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Гористий берег острова Ніколая

Тарас Шевченко. Гористий берег острова…

Т.Г.Шевченко. Гористий берег острова Ніколая. Папір, акварель (15,6 × 29,1 см). [12 – 21.IX 1848; 22 – 30.VIII 1849]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 746.

Острів Ніколая. Акварелі і рисунки [12 – 21.IX 1848; 22 – 30.УІІІ 1849].

Острів Ніколая (за сучасною назвою о. Возрождєнія) та прилеглі до нього острови Константина і Наслєдніка були відкриті експедицією 9.IX 1848 р. під час першого плавання в Аральському морі і названі Царськими островами.

В щоденнику Бутакова від 9.IX 1848 р. говориться:

«В 7 ч. утра открылся в левой руке остров. По высоким берегам его, еще более возвышаемым рефракцией, я принял его сначала за остров Барса-Кильмес, но справясь с счислением, я тотчас убедился, что сделал новое открытие…» [«Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 28].

Через несприятливу погоду експедиція змогла підійти до острова лише 12.IX.1848 р. ввечері і кинула якір біля його західного берега.

На острові експедиція побувала двічі: 12 – 21.IX 1848 р. та 22 – 30.VIII.1849 р., що і є підставою для подвійного датування малюнків. В 1848 р. було обстежено о. Ніколая, а в 1849 р. – його бухти, затоки, а також о. Константина.

Опис о. Ніколая дано в щоденнику Бутакова:

«Остров Николая 1-го занимает пространство около 300 кв. верст; он покрыт в огромном количестве саксаульником, гребенщиком и тальником; в копанях вблизи берега пресная вода, вкусом несколько похожая на барса-кильмесскую, но далеко не столь горькая… Северная [часть острова] загибается к западу длинною и высокою косою и образует обширный залив; другой прекрасный залив находится на SO стороне острова… На 7 миль к NSW от него находится узкий песчаный остров длиною 9 [?] верст, который я назвал Островом Наследника, а по южную сторону другой остров того же рода, который я назвал Островом Константина» [там же, стор. 29].

До цього циклу малюнків належать також № 165172.

На альбомному аркуші, під наклеєним на нього малюнком, чорнилом (можливо, рукою О. М. Бутакової) напис: Гористый берегъ острова Николая, – открытого А. И. Бутаковымъ (работы Шевченко).

На звороті альбомного аркуша по лівому краю олівцем рукою С. Глазенапа напис і підпис: Изъ альбома А. И. Бутакова С. Глазенапъ.

В своему щоденнику О. І. Бутаков писав: «Восточная и северо-восточная части острова возвышены и состоят из глинистой почвы» [«Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 29].

В літературі зустрічається під назвою «Високий берег острова Миколи» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 60, № 312].

З цього малюнка є офорт роботи О. М. Бутакової [див. Д. А. Ровинский, Подробный словарь русских граверов XVI – XIX вв., СПб., 1895, стор. 90].

Начерк до цього малюнка див. № 165.

Інші малюнки та рисунки о. Ніколая див.№ 2731 та № 165172.

Попередні місця збереження: власність Бутакових, Глазенапів, Київський міський музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Л. І. Внучкова

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 26 (зображення), с. 17 – 18 (примітки).

Додаткові зображення