Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Куян-суюк

Тарас Шевченко. Куян-суюк

Т.Г.Шевченко. Куян-суюк. Тонований папір, олівець (15,1 × 30,3 см). [О. Ніколая]. [12 – 21.IX 1848; 22 – 30.VIII 1849]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 492.

Зліва внизу рукою Шевченка олівцем напис: В. Б. Куянъ Суюкъ О: NN. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 – 20.

За матеріалами Центрального науково-дослідного інституту геодезії, аерозйомки і картографії, Куян-суюк – назва східного берега о-ва Ніколая.

Куян-суюк також – назва чагарника, який, за даними О. І. Бутакова, росте на східному березі півострова Кунган-Сандан [див. «Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 – 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 34].

Датується часом перебування експедиції на о. Ніколая.

Інші краєвиди о. Ніколая див. № 2631 та 166172.

В літературі зустрічається під назвами: «Куян-Суюк» [«Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 29]; «Куюн-Суюк» [О. Бескин, Т. Г. Шевченко как художник, «Искусство», 1939, № 2, стор. 23].

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 254, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

М. М. Новицький

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 166 (зображення), с. 57 (примітки).