Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

21. Чигирин

В. Доманицький

«Чигрине, Чигрине…»

Вперше видруковано у «Вечерницях» р. 1863, № 11 [На жаль, цього числа «Вечерниць» не довелось мені бачити], а потім у Львівському Кобзарі р. 1867 (стр. 62 – 64). Автографа немає. Дата 19/II р. 1844, У Москві (під час пробування у Бодянського); так воно і в тому зшиткові, що знайдено цього року в Департаменті поліції, де ще додано присвяту: М. С. Щепкину.

Що до варіантів поезії, то раніший з них той, що в «Вечерницях» та у Львівському Кобзарі 1867, а пізніший – у Празькому виданні, яке й має перевагу. Текст, той що в Департамента поліції, має тілько дві одміни од тексту видання Романчука.

Одміни:

226, 1 зн.: Дніпро висихає, – у Львівському: засихає.

227, 4: За що ми різались з ордами, – це варіант Львівського Кобзаря, а в Празькому: за що ж ми різались з панами?

227, 6: московські ребра, – теж варіант Львівського Кобзаря передніший, а в Празькому: татарські ребра. – Цей варіант неодмінно треба взяти, як що узято й попереду: «з панами», бо інакше про боротьбу з татарами зовсім не буде згадано… Що ж до «московських ребер», то їх не так-то вже й багато доводилось «скородити», щоб спеціально на цьому спинятися. І це Шевченко, поправляючи згодом поезії свої, й узяв на увагу.

227, 9: що ж на ниві уродило? у Львівському: уродилось. Так і в рукописі Департамента поліції Але є краща форма (в Празькому пізнішому варіанті): уродило.

227, 12 зн.: нехай же вітер все розносить, – так і в Празькому, а у Львівському Кобзарі 1867 – помилка: вітер віє, розносить, – через що утрачується ритм.

227, 11 зн.: – теж у Львівському помилка: на некраянім крилі, – у д. Романчука, як і в Празькому: неокраянім.

227, 6 зн.: степи, ліси, – так і в Празькому, а у Львівському: степи сині.

227, 2 – 1:

Поки тії недолітки

Поростуть гетьмани, –

це варіант Львівського видання, але він кращий за Празький: недолюдки… Раз поет має надію, що Гетьманщина знову настане і гетьмани поростуть, то недолюдки, здається, він не міг би сказати… В рукописі Департамента поліції стоїть недолітки, але не поростуть, а: підростуть.

228, 5: не рвіть, думи, не паліте – так у Празькому, а у Львівському Кобзарі 1867: не рвіть душу. Власне й одне і друге добре і має сенс, але вважаючи на те, що Празький варіант пізніший – краще брати цей останній.

228, 12 зн.: козацької тії крови, – у Львівському Кобзарі 1867 слова тії немає.

228, 8 зн.: барвінок розівється, – у Львівському: розівються, бо попереду ще стоїть: і рута; але Шевченко звичайно глагол сполучає з останнім самостійним ім’ям, як це й бачимо ми в варіанті Празького Кобзаря.

228, 3 зн.: серце боязливе, – у Львівському Кобзарі помилка: богобоязливе, в pendant до попереднього «слово богобоязливе».

228, 1 зн.: після: і мене згадає, – треба –

229, 1: – після: сльози мої, – треба –


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 62 – 63.