Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

27. Пустка (М. С. Щепкину)

Василь Доманицький

«Заворожи мені, волхве…»

(Заворожи мені, волхве).

Вперше видруковано в «Основі» 1861, кн. 1, і дату поставлено там 1846. Кієв. Автографа немає. Цього року вірш цей знайдено разом з іншими в Департаменті поліції, і дата там 13.12.1844. Заголовку там немає, а починається вірш словами: «Заворожи мені, волхве». В рукописі Департамента поліції, в найранішій редакції цього вірша, єсть чимало одмін.

17, 11 зн.: хату руйнувати, – в рукописі Департамента поліції: пустку руйнувати

17, 4 зн.: може вернеться в некриту – в рукописі Департамента поліції: з-за світа, а далі вставлено два нових рядки:

Хоч в середині обілить

Горілую хату.

17, 2 зн.: І укриє, і нагріє, – в рукописі Департамента поліції: і витопить, і нагріє.

18, 5: Може ще раз пожурюся, – в рукописі Департамента поліції: помолюся. Нарешті після кінцевих слів: «Хоч крізь сон побачу», стоїть ще чотири рядки, незнаних досі:

Встань лес братом (?), хоч одури.

Скажи, що робити:

Чи молитись, чи журитись,

Чи тім’я розбити.

Так виглядає ця поезія в найпершій редакції.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 82.