Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

106. По улицї вітер віє

В. Доманицький

«По улиці вітер віє…»

В автографі М. – за № 32; є в Б., і в копії Жемчужникова.

Вперше видруковано в «Основі», 1862, 1.

Одміни:

99, 1: віє, – в М.: виє, але в Б.: віє.

– 3: по улиці, по-під-тинню, – в М.: попід-тинню з торбиною.

– 5: під дзвіницю сердешная, – так зразу було і в М., але згодом поправив: під дзвіницею сердешна.

– 10 – 12, – на кінці рядка рядок крапок.

– 13: не довелось, – в М.: А довелось. . . . . В Б.: не довелось. . . . .

– 14: тую копійчину, – в М.: шага у скупого. В М. та у Жемчужникова – кінець довший:

Свічечку… за кого?

За кого ти бєш поклони?

За сина! За сина!

За Івана єдиного.

За мою дитину! (в Жемчужникова: за свою).

Дата – р. 1848, а не 1849.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 253.