Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

64. Сонце заходить, гори чорніють

В. Доманицький

N. N. («Сонце заходить, гори чорніють…»)

В автографі М. вірш цей має нумерацію 3, але аж після цілого циклу цитадельних поезій, написаних перед 30 мая р. 1847. В лівому ріжку сторінки стоїть N. N. – комусь, знати, було присвячено. Що до цих N. N, то вони в автографі М. трапляються досить часто: Шевченко обережно обходився з прізвищами і або зовсім не ставив їх (а тілько N. N), або самі початкові літери (П. С., Г. З.). Навіть замість «Урал» – у нього стоїть кілька раз само У., а замість Сир-Дар’ї – С. Д.

Вірш написано теж на засланні:

Ой зоре, зоре!

Чи ти зійшла вже й на Украйні!

Одмін проти видання Ю. Романчука немає ніяких. В автограф Б. вірш цей не переписано.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 199.