Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

80. У Бога за дверми лежала сокира

В. Доманицький

«У Бога за дверми лежала сокира…»

В автографі М. стоїть за номером 2. В автографі Б. не переписано.

Особливості:

183, 10 – 9 зн., – в автографі взято в ().

– 4 зн.: по дрова (в автографі з наголосом).

184, 9: до Тингиза, до Аралу, – в автографі підкреслено обидва слова олівцем і до Аралу внизу додано олівцем примітку: Аральское море.

– 17: І мерк за димом божий світ, – було: сонця світ, – а потім поправлено олівцем. Крім того в автографі: мер, а не мерк.

– 15 зн.: неначе ляля в льолі білій, – зразу було: неначе хлопчик поправлено олівцем.

– 5 зн.: червона глина та тичина, – ця помилка і в Кобзарі Кожанчикова, і в Празькому, і скрізь по «Кобзарях», – тим часом в автографі ясно: червона глина та печина, тобто перепалена глина, немов шматки цегли, з того місця, де була черінь печи.

185. 2: верблюд, – в автографі: верблюді.

– 7: Кара бутак, – в автографі підкреслено олівцем і додано примітку: невеличка річка.

– 8: Сингич – агач, – в автографі підкреслено і додано примітку: «одно дерево».

– 8 зн.: щоб нарости роспустили, – в автографі дійсно: нарости, а не нарості.

– 7 зн.: у їх біднім краю, – в автографі: краї.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 226 – 227.