Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

33. Великий льох

В. Доманицький

Великий льох

Вперше видрукувано у Львівському Кобзарі 1867, а потім у «Правді» 1869, № 2 і 3 (стр. 12 – 16), але почавши II розділом; нарешті – в Женевському виданні року 1890 (не знати, з якого рукопису). Автографа немає. Празький Кобзарь має значні відміни, але варіанти Празького видання гірші за Львівське; редакція тексту Львівському виданні пізніша. Крім того, в примітках до Празького Кобзаря є ще варіанти з першого рукопису (між іншим, де які варіанти, в додачу до тих, що подано в Празькому Кобзарі, зроблено рукою В. П. Науменка, у його власному примірнику). Таким чином маємо досі чотири редакції поеми: перший рукопис (примітки у Празькому Кобзарі), Женевське видання, Празький Кобзар (основний текст) і Львівський Кобзар. Зауважу, що у Львівському Кобзарі, текст якого узято з «Правди», першого розділу («Три душі») немає, бо немає його і в «Правді».

Дата написання поеми досі була р. 1845 Миргород [В «Правді», р. 1869, № 2, стр. 12 говориться, що поему цю написано р. 1846.], але з того рукопису, що знайдено цього року в Департаменті поліції, можна здогадуватися, що дата має бути: 21/Х. 1845 [В рукописові цьому «Великий Льох» стоїть поруч з «Суботовим» (далі за ним), і вже під «Суботовим» поставлено дату 21/ х 1845. Власне в рукописі Департамента поліції так воно стоїть: спочатку (№ 17): Копають день, копають два (кінець «Вел. Льоху»), потім (№ 18: «Стоїть в селі Суботові» (вряд з ним, і з датою: 21/Х 1845 Марьинское); далі (№19): «І мертвим і живим», а ще далі (№ 20: «Великий Льох» (без кінця). Робити з цього якісь висновки, наприклад, що Суботів – це дальший протяг «Великого Льоху», немає підстав: з того розпорядку віршів, який бачимо в рук Департамента поліції. ясно, що переписувалися вони не в хронологічному ладу, а як попало: після віршів з 18/XI 1845 та 21/XII 1845 -іде знов 21/Х 1845; або після 30/XII 1844 – 9/Х 1843 і т. п.] Цей рукопис дає п’яту ще редакцію – найранішу за всі.

Одміни:

Попереду всього в рукописі Департамента поліції під заголовком подано епіграф «Положилъ еси насъ сосѣдомъ нашимъ подражаніе и поруганіе сущимъ окрестъ насъ. Положилъ еси насъ въ притчу во языцѣхъ, покиванію главы въ людехъ». Псаломъ 43, ст. 14 – 15.

428. 6 зн.: на похиленому хресті, – в Празькому Кобзарі: на похилившемусь. У Львівському Кобзарі, де немає початку поеми, нема й варіанта. Джерелом для похилившемусь служив текст тієї редакції, що і в Женевському виданні: там теж: похилившемусь.

– 4 зн.: Ми тепер душі, а не люде, – це варіант з приміток Празького Кобзаря (так і в рукописі Департамента поліції), а в Празькому Кобзарі основному: пташки-душі, що значно краще.

428, 2 зн.: як розкопуватимуть льох, – в Празькому Кобзарі та й у Женевському р. 1890: як той розкопуватимуть льох. – Так воно і повинно бути.

429, 1 – Тогді-б у рай нас повпускали. – В Празькому виданні немає, а з’явилося вперше в Женевському виданні 1890. В рукописі Департамента поліції: тоді у рай їх повпускаєш.

429, 4: як все москаль позабірае, – в Празькому Кобзарі: порозбірає.

429, 7: як була я людиною, – в Женевському Кобзарі р. 1890: молодою.

429, 8: то Прісею – так в Празькому Кобзарі, а в першому рукописі: Пріською.

429 9: я оттутечки й родилась, – в рукописі Департамента поліції: я от-тутечки родилась.

429, 10: тут і виростала, – в Женевському Кобзарі: тута й виростала.

429, 13: з тим Юрусем гетьманченком, – так в Празькому Кобзарі: в рукописі Департамента поліції: гетманенком, а в примітках до Празького Кобзаря: із Юрусем; в Женевському Кобзарі: І з Юрусем.

429, 14: у піжмурки граюсь, – в Женевському Кобзарі: граєм. Так і в рукописі Департамента поліції

429, 16: та й кликне в будинок. – в Женевському Кобзарі не (.). а…

– 17: оттам мені, – в рукописі Департамента поліції: а там.

429, 15 зн.: до гетьмана ж, як приїдуть, – такого варіанта ніде я не стрічав; в Празькому Кобзарі: а до гетьмана як прийдуть; в рукописі Департамента поліції: А з гетманом.

429, 10 зн.: росла, виростала, – треба: росла – виростала.

– 6 зн.: любили й кохали, – в рукописі Департамента поліції: любили й вітала.

430, 2: як на теє, – так в рукописі Департамента поліції: в Празькому Кобзарі: як на тее-ж; – так і треба.

– 3: і рушники ткались, – в рукописі Департамента поліції: й рушники вже.

– 10: – криниця засунулась і висохла, – в Празькому Кобзарі гірше: запустіла… В рукописі Департамента поліції: замулила, в Женевському Кобзарі: засунулась.

– 11: а я все літаю, – так і в Женевському Кобзарі, а в Празькому Кобзарі гірше: вітаю.

– 12: дивлюсь: – в Женевському Кобзарі: дивлюся.

– 14: та вповні шлях перейшла їм, – в 1 рукописі «їм перейшла», в Женевському Кобзарі: та вповні шлях і перейшла.

– 11 зн.: тою клятою водою, – в 1 р.: тою проклятой водою

– 5 зн.: за те не пустили, – так і в Женевському Кобзарі; в Празькому Кобзарі: не пускають.

431, 1: я була ще недоліток, – так і в Женевському Кобзарі; а в Празькому Кобзарі гірше: недолюдком. Очевидно, помилка: в рукописі Департамента поліції: недолітком.

– 5: і старого і малого, – в Женевському Кобзарі: і малого, і старого. Так і в рукописі Департамента поліції.

– 8: у самих палаток, – в рукописі Департамента поліції: у самих палатах.

– 15: од матері неживої, – так в Женевському Кобзарі, а в рукописі Департамента поліції; в Празькому: неживою.

– 16: що вже я просила, – так і в рукописі Департамента поліції, а у Львівському Кобзарі 1893: що то вже.

– 16 зн.: москалям на грище, – в Празькому Кобзарі: на зрище (sic!)

– 15 зн.: я сховалася, – в Празькому Кобзарі: я заховалась.

– 13 зн.: і осталась, – в рукописі Департамента поліції: й зосталася.

– 11 зн.: і в тій хаті поставили, – в Празькому Кобзарі: і в ту хату.

– 9 зн.: як вертався з під, – в рукописі Департамента поліції: як вертавсь із під..

– 8 зн.: я ішла з водою, – в Празькому Кобзарі і в Женевському: я йшла за водою; в рукописі Департамента поліції: А я йшла з водою.

– 7: до хатини, – в Празькому Кобзарі і Женевському: повз хатину; в рукописі Департамента поліції і в примітках в Празькому Кобзарі: до хатини. Але повз – краще. В Женевському: повз хатою [!]

– 5 зн.: звелів коня напоїти, – так і в Женевському; в Празькому Кобзарі: каже коня напоїти; так само і в рукописі Департамента поліції.

– З зн.: я й не знала, – в рукописі Департамента поліції: я не знала.

432, 2: а на завтра як цар вийшов, – в Празькому Кобзарі: Царь поїхав в Московщину, а в примітках в Празькому Кобзарі:

На порозі, як царь вийшов. Мене поховали.

В рукописі Департамента поліції так, як у Романчука, тільки: поховали.

– 6 та, що й мене привитала, – в Женевському Кобзарі: та ще й мене привітала; так і в рукописі Департамента поліції.

– 8 – 9:

А по завтрі й вона вмерла

Й зотліла в хаті, –

цих рядків в Празькому Кобзарі, немає, взято їх з Женевської редакції, тільки там: А на завтра й вона вмерла.. В рукописі Департамента поліції:

А позавтрі й вона вмерла

Й зотліла . . . . . . .

432, 13: і сволок з словами. – так і в Женевському Кобзарі: в Празькому Кобзарі: хрещатий.

– 16: і степами козацькими, – в Празькому Кобзарі і Женевському: й бараками козацькими.

– 11 зн.: А я в Київі родилась, – так і в Женевському, а в Празькому Кобзарі: Каніві.

– 9: ще сповиту, – так і в Женевському, а в Празькому Кобзарі гірше: не сповиту.

– 6 зн.: в Київ, – в Празькому Кобзарі: Канів.

– 5 зн.: а ми з матірю сиділи. – так і в Женевському, а в Празькому Кобзарі: а я з матірью сиділа.

433, 3 – 6:

На Дніпр поглядала

І галеру золотую

Мені показала,

Мов будинок, –

так в Женевському, а в Празькому Кобзарі гірше:

І… і показала

На галеру золотую:

«Он глянь лиш», сказала:

«Мов будинок пливе»… А в галері.

– 8: воєводи, а між німи, – в рукописі Департамента поліції: і між ними.

– 16: на митарства. – в рукописі Департамента поліції: на митарство.

– 13 зн.: голодна вовчиця, – в примітках Празького Кобзаря: львичище. В Празькому та і в Женевському тут ще один рядок: скажіте, сестриці, – якого в виданні Романчука немає.

12 зн.: полетімо, – так в Женевському; в Празькому Кобзарі: полетіли.

– 11 зн.: в Чуту – в Празькому Кобзарі: в пущу; але в примітках Празького Кобзаря теж: в Чуту. До слова «Чуту» в Женевському виданні додано внизу примітку: «Ліс коло старої Січі».

– 9: відтіль буде чути, – так в Празькому Кобзарі, а в Женевському: видніти буде й чутно.

– 8: схопилися білесенькі, – в Празькому Кобзарі щось недоладне: сховалися білесенько [!], – замість білесенькі. Але куди ж «сховалися»? Теж помилка!

– 7: і в ліс…, – в Празькому Кобзарі і Женевському: у ліс.

– 6: і в купочці на дубочку, – в Празькому Кобзарі не добре: і в кусточку на дубочку. Цей варіант Шевченко власною рукою у власному примірникові «Кобзаря» виправив на: і на гілонці на дубі.

434, 6: та три злоті, – в рукописі Департамента поліції: та три злота.

– 9: І коза по водѣ, – в рукописі Жемчужникова (ЗНТШ, т. 39) – А коза по водѣ (так в рукописі Департамента поліції, так і в «Правді»). Взагалі усі 4 рядки треба писати по російські, а не по українські, як у «Правді», Львівському 1867 та у Празькому виданнях.

– 17 зн.: мохом поросли, – в 1 рукописі: лихом.

– 8: є чим розговітись, – у «Правді» та у Львівському: й є чим розговітись, в Празькому Кобзарі: й е чим поживиться.

– 6: є чим поживитись? – так в «Правді» і у Львівському, а в Празькому Кобзарі: є на що дивиться?

– 3: є, сестриці, – в «Правді»: – сестриця.

– 2: три укази, – в рукописі Департамента поліції: указа.

435, 1: на яку це? – в Празькому Кобзарі: на яку ще?

– 5: в одній версті, – в рукописі Департамента поліції: въ одной версти.

– 15 зн.: уже й запишались, – так в «Правді» та у Львівському (власне у «Правді»: запитались); в Празькому Кобзарі: то вже запанілись. У Львівському 1893: то вже запишались… Але звідки це?

– 10 зн.: а дзуски вам, – так у Празькому; у «Правді» та Львівському: а зась вам.

– 6 зн.: дивись, які! – так у Празькому; у «Правді» та Львівському: дивись яка.

– З зн.: цитьте, недоріки! – так у Львівському; в Празькому Кобзарі: дзус, вам.

436, 7: Утопилась би, – в рукописі Департамента поліції: утопилася б.

– 11: А про тебе, щебетуху, – в рукописі Департамента поліції: щебетухо.

– 17 зн.: от-от я їх поховала, – так у «Правді» і Львівському; в Празькому Кобзарі: поканала; в рукописі Департамента поліції: от-от уже поховала.

– 15 зн.: і з шведською приблудою, – так у «Правді» і Львівському: в Празькому Кобзарі: з Мазепою приблудою.

– 14 зн.: та й тогді ж творилось, – в Празькому Кобзарі нема.

– 13 зн.: Виростаю, – в рукописі Департамента поліції щось інше, немов би: А злишаю (?!).

– 8 зн.: просто-козаками (так в Празькому Кобзарі), – треба: просто козаками (як у «Правді» та у Львівському).

437, 4: у Іржавці, – в рукописі Департамента поліції,: у Ржавиці.

– 8: з татарами помутила, – в Празькому Кобзарі: з татарами послужила, а у «Правді» та у Львівському: з татарином помутила. Звідки у Романчука: з татарами?

– 11 – 12: тай Русь німцям продала; – у Львівському, як і в «Правді»: та й Німцям запродала, (один рядок), а в Празькому Кобзарі: Та все Німцям, продала (двічі). І тут щось непевно, – звідки: Русь Німцям? В рукописі Департамента поліції: Да нѣмцам запродала (один раз).

– 14: Та й ти, – так в Празькому Кобзарі, а у «Правді» і Львівському: да ти, в рукописі Департамента поліції: та ти.

– 15: так кацапів, – це взято з «Правди», бо у Празькому: козаків. Розуміється, правильніше кацапів закріпила, бо далі: у німецькі кайдани.

– 16: у німецькі кайдани, – так у «Правді», а в Празькому Кобзарі: у німецькиі кайдани.

– 11 зн.: вже ж і Січ, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі: уже й Січ.

– 10: Жидовою поросла, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі: Німотою.

– 5:

Що Москалі в Україні

З козаками діють, –

так у «Правді»; в Празькому Кобзарі:

Що москалі з козаками

В Україні діють.

– 3 зн.: от-от указ, – так в Празькому Кобзарі, а у «Правді»: оце указ. Перше – краще.

438, 10: трошки б трошки, – так у Львівському, а в Празькому Кобзарі: трошки-трошки.

– 12 – 13: тогді б разом дві руїни в «Пчелі» описали, (тобто у «Северной Пчеле»). Це варіант з «Правди». В рукописі Департамента поліції так само, тілько: «Пчелѣ». В Празькому Кобзарі стоїть так, як зразу було у Шевченка:

Тоді б собі дві руїни

Разом роскопали.

– 16: дивитись, – у «Правді»; в Празькому Кобзарі: дивиться; те ж саме і далі, ряд. 18: творитись, – а в Празькому Кобзарі: твориться.

438, 16 зн.: на Вкраїні, – у «Правді», у Львівському та в Празькому Кобзарі: в Україні. Звідки: на Вкраїні?

– 12 зн.: другий буде, – ні в «Правді», ні у Львівському, ні в Празькому Кобзарі: буде немає, а замість нього… В рукописі Департамента поліції: другий буде (оце вже наш!).

– 10 зн.: наш вже в череві щіпає, – так в «Правді»; в Празькому Кобзарі: він вже в череві кусає.

– 6 зн.: усе добре поплюндрує, – так у «Правді», так і в рукописі Департамента поліції; в Празькому Кобзарі: усе добро. «Добре» краще, бо й далі:

«На катів та на все добре

Кайдани готують»…

439, 7: ні, він клятий недовірок, – так в Празькому Кобзарі; у «Правді»: а він клятий недолюдок.; в рукописі Департамента поліції: ні, він клятий недолюдок.

– 15 зн.: над Київом, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі і рукописі Департамента поліції: над Чигрином.

– 13 зн.: І над, – в «Правді»: А над; в рукописі Департамента поліції: І над.

– 10 зн.: гора в Чигирині, – так в «Правді», а в Празькому Кобзарі: над Чигрином.

– 9 зн.:

О, сміється і радіє

Уся Україна, –

так у «Правді» і Львівському, тілько не радіє, а ридає (так і в рукописі Департамента поліції), а в Празькому Кобзарі:

І радіє на родинах

Певна Україна.

– 5 – 4:

Що Йванами

Обох буде звати, –

в «Правді» правильніш: обох будуть звати.

– 3 зн.: полетімо, – так у «Правді», а в Празькому Кобзарі: полетимо.

440, 8: побіжить…… зо мною – в «Правді» – за мною.

– 5 зн.: ти б то – так у «Правді», в Празькому Кобзарі: ти то; так і в рукописі Департамента поліції.

441, 4: та сідало, – в «Правді»: та сідала.

– 8 – 9:

Бо є чутка, що цар хоче

Весь світ полонити, –

так у Львівському; а в «Правді»: бо чутка є:; в Празькому Кобзарі:

Бо чутно єсть, що царь хоче

Весь мир полонити.

– 11: а може й так, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі: а може ще й так.

– 14: що й хмари, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі: й немає.

– 15: як ізлізти, – так у «Правді», у Львівському і в Празькому Кобзарі, а в примітках Празького Кобзаря: як підскочиш; в рукописі Департамента поліції: як вилізти.

– 12 зн.: а нічого, – так у «Правді»; в Празькому Кобзарі: та нічого.

– 10 зн.: от для того, – так в Празькому Кобзарі; у «Правді» та Львівському: от для чого:

– 6 зн.: за Тясмином, – в рукописі Департамента поліції: за Тясмою.

– 4 зн.: провадиш, – так у Празькому Кобзарі, а у «Правді» і Львівському: провадить.

442, 7: співа, – так у Львівському, в Празькому Кобзарі: співать (!).

– 9: і про Ясси, – так у «Правді», Львівському і в примітках в Празькому Кобзарі, а в Празькому Кобзарі (основному): і про Красні (далі: і про Жовті води).

– 16: базар людей посходилось, – у «Правді» і Львівському: насходилось, у Празькому: насходився. Звідки у Романчука: посходилось? В рукописі Департамента поліції: базар люду.

– 17: та й панства не трохи, – так у «Правді», у Львівському і в Празькому Кобзарі; а в примітках в Празькому Кобзарі: й поживи не трохи.

– 18: От де нам пожива буде, – в Празькому виданні цього рядка немає.

– 16 зн.: а ну, заспіваймо, – і в «Правді», і у Львівському, і в Празькому Кобзарі; заспівали.

– 13 – 10 – так у «Правді» і Львівському, тільки не «полягаймо», а «полягаєм»; так і в рукописі Департамента поліції А в Празькому Кобзарі замість 4-ьох рядків – 2:

Та цур йому!

Ляжмо трохи спати.

В примітках в Празькому Кобзарі так:

Краще полягаймо та виспимось.

День великий; ще будем співати.

– 9 – 7:

І я кажу. Помолимось

Та будемо спати, –

взято з приміток в Празькому Кобзарі; у «Правді» і Львівському Кобзарі немає зовсім; в Празькому Кобзарі інакше:

І я кажу, – обісіє

Ще й у день співати.

– 2 зн.: копають два, – так у «Правді» і Львівському, а в Празькому Кобзарі: другий.

443, 3: поставивши караули, – так у Празькому; у «Правді» та Львівському: поставили калавурі.

– 11: Вірній діло! – в рукописі Департамента поліції: Вірний дило!

– 14: і мов усміхались, – так у «Правді» і Львівському, в Празькому Кобзарі: усміхнулись.

– 16 зн.: то б добре, – так у Львівському; в Празькому Кобзарі: б немає.

– 14 зн.: засміялись, – так в рукописі Департамента поліції, у Львівському і в примітках в Празькому Кобзарі, а в Празькому Кобзарі (основному): кому-небудь.

– 11 зн.: а він то, – так у Празькому; у «Правді» і Львівському: а він гає; в рукописі Департамента поліції: а він же.

– 9 зн.: та дурнем убрався, – у «Правді» і у Львівському: та й дурнем убрався, а в Празькому Кобзарі: та дурня й добрався; в рукописі Департамента поліції: та в дурні й убрався.

– 6 зн.: у москалі заголив би, – так у «Правді» і у Львівському; в Празькому Кобзарі: загатив би.

– 2 зн.: Яременка, – до цього слова в рукописі Департамента поліції Шевченко додав: «козака Яременка клуня стоїть на тім місці, де стояли палати Богдана».

414, 1: увесь народ, – так у «Правді» і у Львівському; в Празькому Кобзарі: і ввесь.

– 2: моїх налітає, – так у «Правді» і у Львівському; в Празькому Кобзарі: оттих покликай.

– 3: Вы что, – в рукописі Департамента поліції: ви што,

– 15: оттак-то льох і Богдан той, – так в Празькому Кобзарі, а у «Правді» і у Львівському: оттак пісні Богданові; в примітках в Празькому Кобзарі:

Випороли по московські;

Боже правий!

Оттак пісні Богданові!

– 20: ще й не дошукались. – так в Празькому Кобзарі; у «Правді» і у Львівському: не дошукалась, а в примітках в Празькому Кобзарі ще й не докопались.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 107 – 116.