131. Ой умер старий батько
Василь Доманицький
В автографі М. – за № 57: есть і в Б. Вперше видрукувано в «Основі», 1861, 7.
Одміни:
100, 7: ой умер старий батько, – в М.: ой умер, умер.
– 8: I старенькая мати, – в М.: Умерла і мати.
– 9: щирої, – в М.: в світі, в Жемчужникова: щирої.
– 10: Тії радоньки дати, – в М.: порадоньки.
– 14: Чи дома журитись, – в М.: Чи йти утопитись.
– 16: Посажу я. – в М.: та посажу.
– 18: остануся тута, – в М.: останусь я тута.
– 13 зн.: Прийде милий, – в М.: прийде, прийде.
– 12 та 10 зн. – посунуто вправо.
– 11: А як же ні, то я пійду, – в М.: А як же ні, то піду я.
– 10: Доленьки шукати, – в М.: матері шукати.
– 9: посходила тая рута, – в М. тая нема.
– 7: сиротина, – в М.: молодая.
– 6: марніє, – в М.: старіє.
Дата – р. 1848, а не 1849.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 264.