Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

146. У нашім раї на землі

В. Доманицький

«У нашім раї на землі…»

(Мати покритка).

В М. стоїть за № 10; єсть і в Б. Заголовка ні в одному, ні в другому немає, – з’явився він в «Основі», де вперше видруковано цей вірш (1862, кн. 8).

Одміни.

94, 1: як тая мати, – в М. тая немає.

– 4: дивуюсь дивом, – в М.: дивлюся довго.

– 11 – 14, – в Б. немає, – а в М. вони в скобках.

– 16: серед ночі (наголос в автографі).

– 17 зн.: подивитись, – в М.: надивиться, в Б.: надивитись, – очевидно, в «Кобзарях» помилка, і пішла вона з «Основи».

– 13: І йде на улицю гулять, – в М.: І вийде з дому погулять (а зразу було: в люде показать).

– 10, – в М. немає, а замість того: Дивіться люде, подивіться!

– 9: над всіма, – і в М. і в Б.: над всіми, – помилка скрізь в «Кобзарях» (почалося з «Основи»).

95, 9: хату, – в М.: хати.

– 15: Великомученице, села, – в М. і Б. після «великомученице» знак (!) (так як і в Кожанчикова та в Празькому Кобзарі).

Од рядка 13 знизу – новий розмір.

– 9: все забрала дитиночка, – в М.: все дитиночка забрала,

– 7: І вишла ти за царину, – в М.: І ходиш ти замучена.

– 6: з хреста ніби, – в М.: ніби з Христа.

– 4: мов тії, – в М.: неначе.

– 2: воно ще й, – в М. зразу було: що ще і.

– 1: буде, – в М.: стане.

96, 1: гратись, і промовить, – в М.: гратися, промовить.

– 2: мамо, – в М. підкреслено; після мамо – в Б. (.).

– 5: дитині, – в М.: роскажеш.

– 6: про панича, – в М.: про москаля.

– 14: вилає за те, – в М.: вилає – за те, бач.

– 18 зн.: дитину, – в М.: так тяжко.

– 15 зн.: межи псами на морозі, – в М.: на морозі межи псами.

На рядку 14 зн. – кінчається текст в автографі Б., далі – узято з автографа М. (в «Основі» теж тут кінчається досі).

10 зн. після за його не (;), а (,), а після «чадо поганее» стоїть (, –).

97, після рядка 3 – одділити дальший текст.

– 8 – 9:

Бо матері там не мають,

А мамку наймають,

– в автографі тут не ясно: Бо матері там немає, (здається, так, – власне похоже більш на не маю) «Не мають» – навряд чи могло б бути, бо на 6 рядків було б 4 закінчення на: ають.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 274 – 275.