142. Ой крикнули сірі гуси
Василь Доманицький
(Удовиця).
В автографі М. – за № 6. Ні в М., ні в Б. – заголовка немає.
Одміни.
199, 16 зн.: на все село слава, – в М.: слава не добрая.
– 1 зн.: ‘ддала – і в М. і в Б. просто: дала.
200, 5 – 6: Самим шовком вишивала,
Злотом окула, – в М. зразу було:
Самим злотом окупала.
Шовком повила.
– 11: та ій повела, – в М.: за поводи (зразу було:…і повела. – поправка пізніша, іншим чорнилом, так само як і попередня).
– 12: коня, – в М.: веде (зразу було: сама), – поправлено пізніш.
– 13: та й привела, – в М. й додано пізніш.
– 15: А сама на прощу в Київ, – в М.: а сама остригла коси.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 270.