Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

151. І золотої й дорогої

Василь Доманицький

«І золотої й дорогої…»

В автографі М. – за № 15; єсть і в Б. (вписано під р. 1848).

Одміни:

35, 18 і 17 зн.:

І золотої й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль,

– в М. першого рядка немає.

– 16: моєї долі молодої, – в М.: моєї молодості й досі.

– 15: А иноді, – в М.: та иноді.

– 14: оступить душу, аж заплачу, – в М.: осяде душу аж (зразу було: що) заплачу.

– 13: А ще до того, – в М.: А надто (хлопці), як побачу.

– 12: малого хлопчика в селі, – в М.: В селі веселому в ряднині.

11 – 9:

Мов одірвалось од гільлі,

Одно однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині,

– в М.:

Малого хлопчика під тином.

– 7: що се ж та, – в М.: що це вся.

– 3 – 2:

Даремне, марне пролетять

Його найкрасчиї літа,

– в М.:

Його найкрашчиі літа

Даремне, марне пролетять.

– 1: що він, – в М.: що сам.

36, 1: широкім вольнім, – в М.: чуднім широкім.

– 2: А піде в найми; і колись, – в М.: Що піде в люде, що колись. В Б.: І піде (в Кожанчикова і Празькому Кобзарі неправильно: А піде).

– 3: не журивсь, – в М.: не журився.

– 4: щоб він де-небудь прихиливсь, – в М.: Щоб хоч де-небудь прихилився.

Дата – р. 1849, а не 1848.


Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 276 – 277.